Вибори 2019 року в Україні та ЄС: крізь спільні виклики до спільного майбутнього


25 лютого 2019 року Офіс зв’язку українських аналітичних центрів у Брюсселі організував четверту Українську Лабораторію в Брюсселі в приміщенні Європейського соціально-економічного комітету (ЄЕСК), який представляє громадянське суспільство в системі органів ЄС. Захід був організований за підтримки Представництва України при ЄС, Місії Канади при ЄС, Місії США при ЄС, а також Європейського фонду підтримки демократії, Міжнародного фонду «Відродження» та проекту «Громадська синергія», який підтримується ЄС.

Ярмарок ідей громадянського суспільства України відкрив захід за участі понад 20 провідних українських аналітичних центрів та неурядових організацій, які презентували свої проекти посадовцям, представникам неурядових організацій та ЗМІ з України та ЄС.

Основні завдання для України, ЄС та міжнародної спільноти у 2019 році

 

Діляна Славова, Керівник Секції зовнішніх зв’язків ЄЕСК, відкрила першу панель, під час якої представники урядів України, ЄС та США окреслили основні завдання на 2019 виборчий рік, значення якого для України та ЄС також підкреслила Славова.

 «Політика ЄС щодо Угоди про асоціацію не може бути неоднозначною, ми повинні заохочувати успішне і стале впровадження УА та ПВЗВТ».

Олена Карбу, Виконавчий директор Офісу зв’язку українських аналітичних центрів у Брюсселі, яка вела першу панельну дискусію, привітала учасників та підкреслила внесок Української Лабораторії в Брюсселі до справи об’єднання тих, хто просуває європейську інтеграцію України.

 «Україна та ЄС вступили у важкий виборчий рік та стикаються зі спільними загрозами дезінформації, популізму та російського втручання».

Іванна Климпуш-Цинцадзе, Віце-прем’єр-міністр України з питань європейської та євроатлантичної інтеграції, відзначила п’яту річницю Революції гідності, нагадавши учасникам, що Україна наразі бореться за збереження своєї державності і відхід від радянської та імперської спадщини. Вона закликала до потужнішої реакції європейської та євроатлантичної спільноти на російську агресію і підкреслила, що для України європейська перспектива є чіткою ціллю. Верховна Рада нещодавно внесла зміни до Конституції, які закріпили  членство в ЄС та НАТО стратегічною метою України. Сьогодні країна значно відрізняється від 2014 року: було докладено значних зусиль, що призвело до успіхів з реформування та стабільної макрофінансової ситуації.

 «Історія Європейського Союзу – це історія розширення. Цю ідею потрібно пожвавити. Україна є життєво важливою частиною майбутнього Європи».

Крістіан Даніельсон, Генеральний директор Директорату Європейської Комісії з питань сусідства та переговорів щодо розширення ЄС, наголосив на значних реформах, які вже реалізовані в Україні, незважаючи на російську окупацію та агресію. Даніельсон також нагадав учасникам про значну фінансову та політичну підтримку ЄС для України, визнавши, що наразі необхідна активніша політична участь ЄС та допомога громадянському суспільству. Він наголосив на необхідності зосередитися на таких ключових реформах, як децентралізація та боротьба з корупцією.

 «Вільні і чесні вибори мають вирішальне значення для України».

Закриваючи першу панель, Камі Вітмер, Радник-посланник з політичних питань Місії США при ЄС, підтвердила постійну підтримку з боку США для розбудови стабільної, процвітаючої, демократичної та вільної України. Вона також висловила занепокоєння з приводу нападів на активістів громадянського суспільства і наголосила на необхідності проведення вільних і чесних виборів у країні.

 «Незалежно від результатів виборів, США залишаться партнерами України».

Теза Іванни Климпуш-Цинцадзе про те, що «Україна – життєво важлива частина майбутнього Європи»  стала лейтмотивом цієї дискусійної панелі. Учасники також погодилися, що Європа та Україна в 2019 році зіткнуться зі спільними загрозами популізму та дезінформації, що підживлюється та спонсорується Росією. Нарешті, було підкреслено, що не тільки Україна має реформуватися та долати корупцію, але й ЄС та його держави-члени відіграють важливу роль у боротьбі з корупцією.

Переглянути відео: Панель 1

Виклики та можливості виборчого року

 

Друга панель, яку вів Ігор Бураковський, Голова правління Офісу зв’язку українських аналітичних центрів у Брюсселі та Інституту економічних досліджень та політичних консультацій, представила погляди експертів на фактори, які визначатимуть вибори в Україні та ЄС.

У своєму виступі Ірина Бекешкіна, Директор Фонду «Демократичні ініціативи» ім. Ілька Кучеріва, підкреслила непередбачуваний характер виборів цього року в Україні. Соціологічні дослідження показують, що 66% українців бачать необхідність зміни політичного керівництва країни, тоді як близько 20% піддають сумніву прозорість цього процесу.

 «Прозорість виборів вплине на легітимність майбутнього президента».

Олександр Клюжев, Аналітик Громадянської мережі ОПОРА, засудив випадки використання адміністративного ресурсу для проведення виборчої кампанії, недостатню прозорість фінансування виборчих кампаній та розповсюдження незаконних виборчих матеріалів.

 «Визначення того, що є хабарництвом, є суперечливим, це традиційно становить проблему під час виборів».

Юрій Якименко, Заступник генерального директора Центру Разумкова, представив огляд опитувань, які демонструють бачення українцями своєї країни та майбутніх виборів. Членство в ЄС та НАТО та пріоритет української мови у публічній сфері підтримуються виборцями всіх основних кандидатів, які також бачать відновлення суверенітету та територіальної цілісності як передумову нормалізації відносин з Росією.

 «Орієнтовану на ринок економіку підтримують 62% виборців Порошенка і Зеленського, тоді як майже 70% прихильників Юрія Бойка віддають перевагу більшому державному втручанню в економіку».

Друга панель завершилася виступом Роланда Фройденштейна, Директора з політичних питань Центру європейських досліджень ім. Вільфреда Мартенса, який проаналізував вплив майбутніх виборів до Європейського Парламенту на відносини між Україною та ЄС. «Доброю новиною» є те, що Україна не буде головною темою цих виборів, тому популісти не використовуватимуть розширення на схід як тему дебатів. Проте, помітні російське втручання та дезінформація. Щоб захистити себе від популістів і російських тролів, українці повинні посилити незалежність судової влади та захистити громадянське суспільство.

«Внесок України до більш безпечної та процвітаючої Європи має бути головним наративом українців у спілкуванні з європейцями».

У своїх виступах експерти зазначили, що виборчий рік характеризується невизначеністю та постійною загрозою російського втручання. Вони також підкреслили, що незважаючи на розбіжності у питаннях мови або ролі держави в економіці, існує стійкий міжпартійний консенсус з таких тем, як необхідність політичного відродження країни та євроатлантичного вектора Україна.

Переглянути відео: Панель 2

Візії майбутнього України

 

Остання панель Української Лабораторії, модератором якої був Олександр Сушко, виконавчий директор Міжнародного фонду «Відродження», зібрала радників п’яти провідних кандидатів у президентській гонці в Україні, щоб відповісти на запитання: «Чого слід очікувати, якщо ваш кандидат переможе?». Крім окреслення бачення своїх кандидатів щодо майбутнього країни, радники також пояснили позицію їхніх кандидатів щодо членства в ЄС та НАТО.

Ростислав Павленко, Директор Національного інституту стратегічних досліджень і зовнішній радник президента Петра Порошенка, відзначив, що після нещодавнього внесення змін Конституція закріплює європейський і євроатлантичний шлях України, і що безвізовий режим, реформа децентралізації, макрофінансова стабільність і Томос про автокефалію Православної церкви України – це кроки, які вже зроблені на цьому шляху.

«До 2023 року Україна повинна бути готова подати заявку на членство в ЄС».

Григорій Немиря, Народний депутат України та радник Юлії Тимошенко з питань зовнішньої політики, висловив три основні ідеї: Україна – це Європа, Європа – змінюється, і Україна хоче і твердо вірить у своє право брати участь у цьому процесі. Він також застеріг щодо порочного кола розчарувань і цинізму в країні.

 «Без України, чия територіальна цілісність поважається, Європа не буде цілісною і вільною».

Ірина Венедиктова, Завідувач кафедри цивільно-правових дисциплін ХНУ імені В.Н. Каразіна та радник Володимира Зеленського, засудила неопатрімоніальну українську демократію і закликала до більш прямої ролі громадян у боротьбі проти влади олігархів. Країна потребує децентралізації, прозорої лібералізації ринку землі, спрощення податкової системи та створення «економічного паспорта» для українців.

 «З військовим конфліктом на Сході неможливо стати членом ЄС і НАТО».

Олег Волошин, Радник виборчої кампанії Юрія Бойка з питань зовнішньої політики, назвав Європу перш за все місцем миру та толерантності до меншин, яким, на його думку, загрожує радикальний націоналізм правлячої коаліції. Він нагадав ідею про Україну як про міст між Сходом і Заходом і звинуватив правлячу коаліцію в спробі перетворити її на стіну, щоб “приховати свою корупцію”.

“Європа є носієм стандарту, а не Росія, ми завжди називаємо Європу моделлю”.

Нарешті, Світлана Заліщук, Народний депутат України і радник Анатолія Гриценка з питань зовнішньої політики, підкреслила, що членство в НАТО і ЄС визнано незаперечним шляхом для України. Вона також вказала на фундаментальний безпековий виклик, який вимагає сильнішої армії та наближення до стандартів НАТО.

 «Через п’ять років я хотіла би бачити, що на посаду балотуються люди, які не перебували в українській політиці десятиліттями».

Захід завершився сесією запитань і  відповідей. Коли радників попросили визначити позицію свого кандидата щодо членства в ЄС та НАТО, відповіді варіювалися від чіткого «так» щодо обох організацій від представників Порошенка та Гриценка, крізь «так» з застереженнями від представника Тимошенко (який поставив під сумнів можливість безумовного виконання Угоди про Асоціацію) та від представниці Зеленського (яка вважає, що членство не буде можливим під час війни на Донбасі) до «ні» від представника виборчої кампанії Бойка щодо НАТО, який також не дав однозначної відповіді щодо ЄС.

Переглянути відео: Панель 3

Фотозвіт: FacebookGoogle Drive.