12 травня 2021 року Офіс зв’язку українських аналітичних центрів у Брюсселі, у співпраці з TEXTY.ORG.UA (Україна), Інтерньюз-Україна, Центром “Європейські цінності” (Чеська Республіка) та за підтримки Міжнародного фонду “Відродження” , організував публічний вебінар “Брати по зброї”: Як Україна, країни Центральної Європи та ЄС можуть спільно протидіяти кремлівській (гібридній) агресії”.

Експерти обговорили останні події, фокусуючись на діях Російської Федерації, та запропонували, як Україна, країни Центральної Європи та ЄС можуть спільно протистояти агресивним діям Кремля.

Олена Карбу, Офіс зв’язку українських аналітичних центрів у Брюсселі, привітала учасників вебінару та окреслила контекст дискусії. Останні події, зокрема, у Чехії та триваючі атаки Росії на Україну дають нам підстави говорити про те, як ми можемо спільно реагувати на таку діяльність, а також про те, що різні зацікавлені сторони можуть робити для протидії агресивній діяльності Кремля.

Карбу: “Ми зібралися, щоб поговорити про важливі питання для України, Центральної Європи та Європейського Союзу”.

Девід Стулік, Центр “Європейські цінності”, порівняв досвід Чехії та України. Нещодавно ми дізналися про прямий напад російських спецслужб на території держави-члена ЄС та НАТО. За словами пана Стуліка, багато чехів зараз усвідомлюють те, що Україна переживає з 2014 року, зокрема нестачу солідарності. Для багатьох чехів ці дії можуть повністю змінити уявлення про Росію. Чехія та, можливо, Болгарія стали об’єктом вибухів та гібридних операцій, включаючи дезінформацію. Складання загальної мозаїки щодо російських гібридних операцій за кордоном дає нам ширше розуміння того, що відбувається, а також розкриває справжню природу кремлівського режиму.

Стулік: “Наразі ми є своєрідними “братами і сестрами по зброї” і, я сподіваюся, що всі разом ми зможемо знайти відповіді на агресивні прояви гібридних операцій Російської Федерації”.

Петро Боднар, TEXTY.ORG.UA, наголосив, що навесні військова напруга на кордоні України співпала з інформаційними операціями. З початку лютого дезінформатори постійно звинувачували Збройні сили України в обстрілах та агресивних діях проти цивільного населення, тоді як насправді російські найманці вбивали українських солдатів, ігноруючи режим припинення вогню. Відповідно, інформаційна кампанія розпочалася за кілька тижнів до першої військової напруженості і всіляко її підтримувала. Ці операції могли мати наступні цілі: дискредитація України на міжнародній арені, поширення паніки серед цивільного населення та просування інтересів Кремля в регіоні. Основний наратив, використаний у дезінформації щодо концентрації військ, полягав у тому, що російська армія готується до захисту від наступу України. Для протидії російській дезінформації Україна запровадила санкції проти телеканалів, підконтрольних проросійським політикам, та створила урядові центри для боротьби з дезінформацією. У свою чергу, громадські актори постійно здійснюють моніторинг, фактчекінг та дослідження російської пропаганди та військових операцій.

Боднар: “Єдність і підтримка країн, яким загрожує російська агресивна політика, а також подальше міжнародне співробітництво в цій галузі можуть зробити боротьбу як проти військової напруги, так і проти інформаційних операцій більш ефективною”.

Володимир Єрмоленко, “Інтерньюз-Україна”, зосередився на викликах, відповіді та заходах, які можна вжити для протидії російській діяльності. За словами пана Єрмоленка, одним з ключових викликів російської гібридної загрози є те, що вона не лише просуває проросійські наративи, але й використовує внутрішній контекст кожного суспільства, наголошуючи на його слабких сторонах. До того ж Росія не обмежується лише методами дезінформації та фейковими новинами, вона використовує також суміш брехні, напівправди та маніпуляцій. Третім викликом є ​​те, що українське суспільство вразливе до цих впливів. Щодо відповіді, пан Єрмоленко згадав про санкції проти проросійських телеканалів та висунення підозри Віктору Медведчуку. Він підкреслив, що важливо продовжувати таку жорстку лінію проти Медведчука та інших прокремлівських українських політиків. Крім того, Україні слід протидіяти страхам, пов’язаним із темами, якими активно оперують прокремлівські канали. Також дуже важливо працювати з цінностями та суб’єктністю українців.

Єрмоленко: “Важливо продовжувати жорстку лінію щодо Медведчука та інших прокремлівських українських політиків і довести її до кінця”.

Вероніка Кратка Спалкова, команда “Kremlin Watch”, Центр “Європейські цінності”, підкреслила, що, незважаючи на пточну масштабну дезінформаційну кампанію, пов’язану з вибухом складів боєприпасів у Врбетицях, російська стратегія роками залишається незмінною – Росія повністю заперечує все і намагається звинуватити когось іншого. Ключова ідея Росії полягає в тому, щоб поширити якомога більше версій того, що могло статися. Це призводить до того, що звичайні люди просто занадто розгублені і перестають перейматися, що насправді є правдою. Пані Кратка Спалкова зазначила, що Росія використовує багато веб-сайтів для поширення дезінформації в країнах ЄС та країнах-партнерах. Примітно, що деякі чеські політики, в тому числі прем’єр-міністр і президент, також виступили на користь Росії, заплутавши союзників з ЄС та НАТО. Таким чином, внутрішні прокремлівські наративи відіграли важливу роль у російських дезінформаційних кампаніях та послабили міжнародну підтримку.

Кратка Спалкова: “Основна мета Росії – не переконати людей у тому, що вона говорить, є правдою, а створити якомога більше версій”.

Аннелі Ахонен, Оперативна робоча група зі стратегічних комунікацій, Європейська служба зовнішніх справ, зазначила, що з 2015 року підхід Страткома до протидії російській дезінформації був потрійним. Йдеться про кращу комунікацію політики ЄС у країнах Східного партнерства та Росії, підтримку незалежних засобів масової інформації та громадянського суспільства, а також протидію дезінформації. За словами пані Ахонен, голоси з України мали важливе значення для нинішнього рівня обізнаності щодо діяльності Кремля на рівні ЄС. Пані Ахонен також розкрила плани посилення роботи в країнах Східного партнерства щодо підвищення обізнаності та протидії дезінформації.

Ахонен: “Більш таргетована комунікація є одним із напрямків подальшої роботи”.