Українська Лабораторія в Брюсселі – 27 лютого 2018 року: Яке майбутнє відносин Україна-ЄС


27 лютого 2018 року Офіс зв’язку українських аналітичних центрів у Брюсселі організував третю Українську Лабораторію в Європейському парламенті в рамках засідання делегації Європарламенту до Парламентського комітету асоціації ЄС-Україна. Українська Лабораторія зібрала понад 180 учасників, серед яких були представники ЄС та країн-членів, депутати Європарламенту, представники бізнес-асоціацій, консалтингових та аналітичних центрів, університетів, представники неурядових організацій та ЗМІ. Дебати базувалися на дискусійному документі “Відносини Україна-ЄС: Погляд за горизонт. Як ми бачимо майбутнє європейської інтеграції?”, підготовленому українськими експертами на прохання делегації.

Даріуш Росаті, Голова Делегації Європарламенту до Парламентського комітету асоціації ЄС-Україна, привітав учасників та презентував мету конференції. З запровадженням безвізового режиму та повним вступом в силу Угоди про асоціацію, зараз необхідно зосередитися на майбутніх відносинах між Україною та ЄС та знайти проекти, які сприятимуть європейській інтеграції країни.

Олена Пристайко, виконавчий директор Офісу зв’язку українських аналітичних центрів у Брюсселі, підкреслила важливість цієї теми, оскільки Україна вступає у передвиборчий період, а ЄС стикається зі своїми внутрішніми проблемами. У цьому контексті, поглиблення відносин між ЄС та Україною потребує вирішення існуючих перешкод та визначення планів на майбутнє.

Ігор Бураковський, голова правління Інституту економічних досліджень та політичних консультацій, представив експертний документ для обговорення. Визнаючи, що місія по просуванню реформ належить Україні, він наголосив на важливості об’єднаної європейської стратегії підтримки цього процесу та цих відносин.

Бураковський: “Головною ідеєю цього документу не було надання конкретного плану активізації європейської інтеграції України. Але він висвітлює питання про те, де і як підтримувати стабільні успіхи”.

Віце-прем’єр-міністр України з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Іванна Климпуш-Цинцадзе в своїй основній доповіді підтвердила, що Україна рухається європейським напрямком, посиленим Революцією гідності, з прийняттям реформ, спрямованих на прокладання шляхів прозорості управління, приватизації, децентралізації та боротьби з корупцією. Що стосується економічного та соціального розвитку, то Україна відновлюється на тлі агресії Росії. У цьому році Уряд представив у Парламенту пакет з 35 законопроектів, зосереджених на питаннях фінансового та ділового середовища та регуляції.

Климпуш-Цинцадзе: “Після досягнення показника в 3,2% на 2017 рік очікується, що ВВП України збільшиться до 5% та  7% у 2018 та 2019 роках відповідно. Модернізація країни – це національний інтерес України”.

Відкриваючи дискусійну панель високого рівня, Дірк Шубель, голова підрозділу з питань «Східного партнерства» Європейської cлужби зовнішніх зв’язків, наголосив на позитивних зрушеннях, що відбулися в рамках співробітництва між Україною та ЄС щодо безпеки континенту. З точки зору культурних обмінів, він був радий побачити, що ще більше людей зі східної України скористались можливостями подорожувати до ЄС з моменту встановлення безвізового режиму. Однак він підкреслив, що для того, щоб переконати невпевнених держав-членів утримувати двері для розширення відкритими, Україна повинна продемонструвати більшу готовність привести свою систему управління до європейських норм та принципів.

Шубель: “Ми повинні виконувати Угоду про асоціацію з обох сторін. Немає виправдання тому, щоб не реалізувати її”.

Визнаючи, що Україна все ще має втілити важливі реформи, Марія Іонова, заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань європейської інтеграції України, нагадала, що процес реформ в Україні є дуже важким завданням. Робота на різних напрямках є справжнім викликом: зовні ми стикаємося з російським тиском. Внутрішньо також не всі на борту: вартість змін може бути жорсткою для громадян, а деякі медіа, які належать олігархам, теж забули, за що ми боролися 4 роки тому.

Іонова: “Європейська інтеграція України є справді чутливим питанням, але ми повинні пам’ятати, що через 5 років будуть великі результати”.

Балаш Ярабік, позаштатний співробітник Фонду Карнегі Європа, підкреслив, що Україна більше не покладається на зовнішньополітичні альтернативи. Більше немає балансування: Україна знає, що її майбутнє в Європі. ЄС відреагував на важливу інвестиційну стратегію для країни.

Ярабік: “До початку Євромайдана в 2013 році громадяни України скептично оцінювали переваги Угоди про асоціацію. Сьогодні рівень допомоги ЄС для прогресу індустріалізації відповідає вимогам”.

Згодом, Катарина Матернова, заступник Генерального директора Директората з питань політики добросусідства та розширення, Європейська комісія, погодилася, що розвиток України потребує значного притоку іноземних інвестицій. Падіння державних видатків на 13% за останні роки представляло жахливий тягар для суспільства. Тому ЄС надав широку підтримку для покращення державних послуг, заохочення децентралізації та підвищення енергоефективності. Забезпечення доступу громадян України до енергоресурсів – це питання фундаментальної безпеки, оскільки це забезпечить їм краще життєве середовище.

Матернова: “Настав час підтримувати реформи та інвестиції, які безпосередньо вплинуть на життя громадян. Українці мріють про процвітаючу націю, а також про бажання жити в країні, де влада може забезпечити суспільні блага”.

Говорячи про трансатлантичні перспективи відносин між ЄС та Україною, Посол Канади в Україні Роман Ващук зазначив, що існує великий потенціал трансатлантичних відносин та їх економічної цінності для України. Наприклад, Україна експортує ІТ-послуг більше, ніж будь-який інший товар. Тому з трансатлантичної перспективи торгівля високоякісними ІТ-програмами є найбільшою конкурентною перевагою України.

Роман Ващук: “У дипломатичному плані ми будуємо “любовний трикутник”, партнерство між Канадою, Європейським Союзом та Україною, де люди можуть вивчати нові можливості для економічних зв’язків”.

Джордан Ендрюс, директор Офісу у справах Східної Європи Державного департаменту США, підкреслив важливість координації дій між Брюсселем та Вашингтоном у своїй стратегії підтримки України. Україна має втілювати реформи з кінцевою метою показати свою привабливість та надійність як партнера.

Ендрюс: “Комунікація може бути викликом. Наша з ЄС задача – об’єднати наші меседжі і представити єдиний фронт для підтримки України”.

Завершуючи обговорення, член Парламентського комітету асоціації ЄС-Україна Марк Демесмакер підвів результати конференції. Перш за все, процес реформ вимагатиме підтримки міцного діалогу між парламентом і урядом України. Тоді європейці, канадці та американці найкращим чином допоможуть українському суспільству, координуючи свої дії, чого ця конференція вже намагалася досягти, зібравши всіх цих представників. Нарешті, настав час розглянути нові сфери співпраці з Україною задля її розвитку.

Українська Лабораторія в Брюсселі 2018 відбулася за підтримки Місії США при ЄС,  Міжнародного Фонду “Відродження”, Європейського Фонду за Демократію, Місії Канади при ЄС.

Фотозвіт: Facebook, Google Drive.

Відео