Українська Лабораторія у Брюсселі почала діяти!


Близько 80 учасників з України та 11 країн членів ЄС взяли участь у першій Українській Лабораторії у Брюсселі, яку організував Офіс зв’язку українських аналітичних центрів у Брюсселі  29 лютого 2016р. за підтримки Міжнародного Фонду «Відродження», Європейського Фонду підтримки демократії, Постійного Представництва Литви в ЄС та Місії Канади при ЄС.

DSC01027Українська Лабораторія у Брюсселі створена, щоб сприяти інтеграції українських аналітичних центрів до європейської аналітичної спільноти та допомогти їм знайти підтримку для нових спільних дослідницьких проектів задля реформ в Україні.

Вітаючи учасників, Пітер Сондергаард, Директор програм, Європейський фонд підтримки демократії, зауважив, що експертне середовище відіграє першорядну роль у реформуванні країни.

DSC_4405Д-р Олена Пристайко, Виконавчий директор Офісу зв’язку українських аналітичних центрів у Брюсселі, представила результати опитування учасників Лабораторії щодо проектів, присвячених Україні, проблем, з якими вони стикаються під час реалізації проектів, а також, які теми учасники вважають пріоритетними для України в 2016р.

Відповідаючи на головне питання першої сесії “Який аналітичний продукт необхідний для побудови повноцінного політичного процесу реформ”, д-р Пітер Вагнер, Голова Групи підтримки України Європейської Комісії, зазначив:

Нам потрібні практичніші рекомендації, і ми повинні зміцнювати нашу співпрацю з експертним середовищем

DSC01116Він також відзначив важливу роль бізнесу, який може бути ще одним бенефіціаром аналітичного продукту мозкових центрів. Оксана Сироїд, Заступник Голови Верховної Ради України, погодилась із попереднім доповідачем, і додала, що потрібні нові наративи та конструктивний підхід до співпраці експертів та влади:

Ми бачимо відсутність кваліфікованої дискусії між аналітичними центрами та парламентарями

DSC_4383Громадянське суспільство та громадяни повинні мати можливість активніше впливати на державну політику і реформи в країні. Д-р Роман Шутов, Програмний директор, Телекритика, підкреслив:

Громадяни повинні бути не тільки поінформовані, але й повноцінно брати участь у запровадженні реформ  на основі комплексної комунікаційної стратегії

Під час другої сесії учасники обмінялися кращими прикладами співпраці та досвідом фінансування спільних дослідницьких проектів, та проектів, спрямованих на розробку політик. Д. е. н., проф. Ігор Бураковський, Голова Правління, Інститут економічних досліджень та політичних консультацій, Київ, та д-р Гійом Вам дер Лоо, дослідник, Центр європейських політичних досліджень, Брюссель, представили свій спільний проект, присвячений Угоді про асоціацію, і, зокрема, Поглибленої та всеохопної зони вільної торгівлі між ЄС та Україною (ПВЗВТ). Проект є важливим для розуміння  куди Угода про асоціацію приведе Україну. Гійом Ван дер Лоо підкреслив:

Для того, щоб зробити це, ми підготуємо кілька довідників, які будуть роз’яснювати різній аудиторії, хто є потенційними партнерами та які основні економічні проблеми ПВЗВТ

Ігор Бураковський визначив  також такі важливі фактори, що впливають на реалізацію ПВЗВТ, як експортна політика та політика стандартизації, які впливають на співпрацю між Україною і ЄС.

20160229_114301Д-р Олександр Сушко, Голова Правління  Міжнародного Фонду “Відродження” пояснив, як Міжнародний фонд “Відродження” – будучи одночасно національним донором і членом всесвітньої мережі Фондів Відкритого Суспільства – підтримує дослідницьку роботу в Україні. Він звернувся до прикладу самого Офісу зв’язку українських аналітичних центрів у Брюсселі, який об’єднує такі різноманітні аналітичні центри, а також зазначив, що:

Підтримка громадянського суспільства в Україні є головною метою діяльності нашої організації, синергія громадянського суспільства і науково-дослідних інститутів є надзвичайно важлива

DSC_4423Ще одним прикладом такої взаємодії є  Програма ЄС “Горизонт 2020”, яка була представлена д-р Невіллом Рівом, Старшим аналітиком Генерального Директорату Європейської Комісії з питань досліджень та інновацій. Невілл Рів зосередився на можливостях,  які Горизонт 2020 надає українським та європейським аналітичним центрам, які реалізують дослідницькі проекти,  спрямовані на сприяння змінам в Україні. Він зазначив, що, хоча існує величезна конкуренція в цій сфері, показник успішності українських аналітичних центрів, які вже подали заявки на Горизонт 2020, є вищим за середній:

Український успіх у цій сфері цілком зрозумілий. Цей рух  не обмежується рамками будь-якого проекту,  і є радше частиною ширшого процесу зміни національного мислення

DSC01091Нові потенційні проекти, які можуть бути реалізовані європейськими та українськими аналітичними центрами, були обговорені в межах 5-ти тематичних Робочих Груп: Енергетика і навколишнє середовище, Належне врядування та верховенство права, Реалізація ПВЗВТ, Комунікація, ЗМІ та доступ до інформації, Міжнародні відносини, безпека та міграційна політика. Посадовці ЄС які безпосередньо займаються Україною: Торстен Воелерт, Франк Пол та Гевін Еванс (Група підтримки України Європейської Комісії), Єва Синовєц (Директорат Торгівлі, Європейська Комісія) та Анжела Лібераторе від Європейської дослідницької Ради провели дискусії, допомагаючи експертам визначити найбільш актуальні і практичні проектні ідеї.

У кожній з Робочих Груп учасники розробили ідеї щодо потенційних проектів, які вони зможуть спільно почати реалізувати в найближчому майбутньому.

Відразу після Української Лабораторії у Брюсселі, офіційно розпочався Український тиждень  в Європейському парламенті. Українські та європейські експерти взяли участь у його відкритті.

Українська Лабораторія у Брюсселі 2016 була організована Офісом зв’язку українських аналітичних центрів у Брюсселі за підтримки Міжнародного Фонду “Відродження”, Європейського Фонду підтримки демократії, Постійного Представництва Литви в Європейському Союзі та Місії Канади при Європейському Союзі.