Події останніх кількох місяців продемонстрували дуже позитивну динаміку у відносинах України та Угорщини. Про це йшлося у виступі аналітика ІСП Дарії Гайдай на Міжнародній науково-практичній конференції «Україна-Угорщина: 25 років дипломатичних відносин». Дарія Гайдай представила висновки та рекомендації дослідження ІСП щодо українсько-угорських відносин, презентованого навесні цього року. Вона підкреслила значущість співпраці з угорськими колегами та висловила позитивну позицію щодо розвитку двосторонніх відносин:
Сьогодні Україна та Угорщина мають шанс налагодити збалансоване партнерство. Основний рецепт: зосередитися на питаннях, які об’єднують, а не розділяють дві країни.
5 грудня Європарламент і Рада ЄC погодили в процесі тріалогу свою позицію щодо пропозиції Єврокомісії запровадити обов’язкові систематичні перевірки у релевантних базах даних всіх подорожніх, включаючи громадян ЄС, які перетинають зовнішній кордон ЄС, повідомляється у прес-релізі Єврокомісії. Обов’язкова перевірка всіх подорожуючих проходитиме через релевантні бази даних – Шенгенську інформаційну систему (ШІС) та Базу вкрадених і загублених документів (БВЗД)
30.11.2016. Саміт Україна – ЄС: очікування та реальність. Міжнародний центр перспективних досліджень
Цьогорічний саміт Україна-ЄС пройшов рівно через три роки після того, як відбулася найбільша в історії України демонстрація підтримки євроінтеграційного курсу. Ця символічна річниця дає привід проаналізувати, якого прогресу досягла Україна на шляху євроінтеграції після Революції Гідності. У цій публікації експерти Міжнародного центру перспективних досліджень (МЦПД) аналізують процес української інтеграції у економічний та політичний простір ЄС та наводять ключові причини успіху та перешкод на шляху євроінтеграції України.
Зранку 24 листопада у Брюсселі почався саміт Україна-ЄС, на якому мають обговорити основні питання двосторонніх взаємин, у тому числі фінансової допомоги в 120 мільйонів євро на реформу держслужби і боротьбу з корупцією.
Після зустрічі Президенту України Петра Порошенка та президентів Єврокомісії, Європарламенту та Європейської ради заплановані переговори в розширеному складі у форматі робочого ланчу, в них з українського боку візьмуть участь віце-прем’єр Іванна Климпуш-Цинцадзе, глава МЗС Павло Клімкін, міністр інфраструктури Володимир Омелян, міністр енергетики Ігор Насалик, а також Костянтин Єлісєєв, Ірина Геращенко, Наталія Микольська, Борис Ложкін, Андрій Коболєв.
21 грудня, напередодні Дня працівників дипломатичної служби України, ІСП проведе підсумкову дискусію у рамках проекту «Аудит зовнішньої політики України» . Мета проекту «Аудит зовнішньої політики України» – дослідити взаємні інтереси України та низки стратегічно важливих для неї держав з метою вироблення рекомендацій для проактивної зовнішньої політики України.
Альона Гетьманчук, директорка ІСП, представила рекомендації щодо відносин України і США під час круглого столу «Наслідки президентських виборів у Сполучених Штатах Америки для України. Стратегія подальших дій», що був проведений у Верховній Раді України.
Експертка презентувала мемо ІСП щодо політики України стосовно США після обрання 45 глави Білого дому, а також рекомендації з “Аудиту зовнішньої політики: Україна-США”. Представники законодавчої, виконавчої влади та неурядових організацій обговорили результати президентських виборів у США з метою вироблення бачення подальшого розвитку відносин між Україною та США.
Інститут світової політики та Посольство Литовської Республіки організовують 28 листопада публічні дебати, присвяченні українсько-литовським відносинам, приурочені до 25-річчя відновлення дипломатичних відносин між Литвою і Україною. Захід відбудеться за участі Міністра закордонних справ Литви Лінаса Лінкявічуса.
Під час заходу ІСП презентує аналітичну записку щодо різних вимірів українсько-литовської співпраці з рекомендаціями щодо того, як зміцнити контакти між двома країнами. Дослідження базується на низці інтерв’ю, проведених з посадовцями та експертами двох країн.
Рада ЄС на рівні міністрів закордонних справ наголосила на необхідності вчасного завершення процедур, необхідних для надання Україні та Грузії безвізового режиму.
Про це йдеться у прес-релізі, опублікованому за результатами зустрічі Ради 14 листопада.
“Рада визнає, що мобільність і контакти між людьми сприяють зближенню суспільств країн-членів ЄС і країн-партнерів ЄС. Рада нагадує, що підвищення мобільності громадян у безпечному та добре керованому середовищі залишається основною метою Східного партнерства. Рада підкреслює важливість вчасного завершення процедур, необхідних для візової лібералізації з Грузією та Україною”, – сказано в релізі.
У новій публікації з серії “Аудит зовнішньої політики України”, аналізуються відносини України та Польщі та розглядаються інтереси України щодо Польщі та Польщі щодо України, політичний діалог, безпекові інтереси України і Польщі, реформи та економіка, групи інтересів та впливу, політичні гравці та хто впливає на рішення щодо України у Польщі, наявні і потенційні ризики, конфлікти та рекомендації експертів
В дослідженні ВВС-Україна “Чи є майбутнє у “нормандської четвірки?” наводяться думки та оцінки провідних експертів з Німеччини, Франції, України та Росії щодо ефективності “нормандського формату” з урегулювання конфлікту в Східних регіонах України. Володимир Дубовик, директор Центру міжнародних досліджень, доцент кафедри міжнародних відносин ОНУ імені І.І. Мечникова та стипендіат Програми Фулбрайта, висловлює своє бачення сутності та ефективності “нормандської четвірки” та розмірковує про можливу роль США.