15-16 вересня Фонд Демократичних ініціатив імені Ілька Кучеріва проведе тренінг “Зміцнення українських аналітичних центрів: розширення інституційних можливостей та розвиток співпраці з партнерами з країн ЄС”. Захід пройде в Києві. Учасники заходу це провідні українські експерти.
Вересень відзначиться великою ротацією іноземних послів в Україні.
Від’їжджають ті, хто були свідками найдраматичніших подій в історії незалежної України. Нові посли, якими б професійними та зацікавленими в Україні вони не були, будуть вже без такої сильної емоційної прив’язки до нашої.
Тому наскільки нові посли будуть зацікавлені у тому, щоб перетворитись в одіозних дипломатів з нагайками, стати небажаними гостями на Банковій та Грушевського, заради тих чи інших реформ в Україні.
З приходом осені та черговою річницею підписання Мінських домовленостей вже традиційним стає ескалація військових дій на Сході. Уже традиційним постає питання чи Нормандський формат є ефективним у випадку з Україною. Катерина Заремба, експертка ІСП, проаналізувала чому Мінські переговори все ще дієвий інструмент контролю за ситуацією на окупованих територіях.
Варто пам’ятати, зазначає експертка, даний документ, перш за все, має на меті стабілізувати ситуація та уникнути подальшої ескалації конфлікту. Окрім цього, Україна отримали своєрідні переваги – боєздатну армію, урегулювання бойових дій та підтримку Заходу.
Метою підписаних документів, зокрема «Комплексу заходів», було зупинити активні бойові дії і виграти час. Цієї мети документ досягнув.
У час випробувань Європейський Союз намагається подолати багато кризових ситуацій. Фінансова криза, проблема безробіття, наплив біженців та питання міграції змінили бачення як ЄС, так і на ЄС. Незважаючи на проблеми, з якими ЄС сьогодні зіштовхується, європейський проект, як і раніше, не втрачає своєї привабливості для східних сусідів ЄС. Асоційовані країни, такі як Грузія, Молдова та Україна, хоча й непослідовно, але демонструють свою готовність до подальшого зближення з ЄС, тримаючи курс, перш за все, на членство.
Після будь-якої війни коли-небудь настає мир, і Україні з Росією в майбутньому доведеться вибудовувати діалог, адже повністю відгородитися від північного сусіда не вдасться. Експерт МЦПД проаналізував чотири найбільш ймовірні сценарії подальшого розвитку відносин України і РФ.
Важко передбачити, як надалі розвинуться події в Україні, тому відповідно від політичної ситуації можливі наступні сценарії:
- Зближення з західними структурами. Інтеграція України в інституції ЄС та НАТО.
- Нормалізації відносин з РФ – повернення України до політики багатовекторності.
- Радикальний сценарій – відновлення активних бойових дій на Донбасі.
- Грузинський сценарій – перемога проросійських політичних сил.
Фонд «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва та соціологічна служба Центру Разумкова провели Дослідження суспільної думки щодо статусу Донбасу.
Більшість населення України (70%) орієнтується на досягнення компромісу як на шлях подолання збройного конфлікту на Донбасі. Проте більшість вважає, що на копроміси варто погоджуватися лише частково. Основними методами відновлення миру на Донбасі залишаються ідея примушення Росії до виходу з конфлікту шляхом міжнародних санкцій и міжнародного тиску, а також успішне відновлення нормального життя на підконтрольній Україні частині Донецької та Луганської областей.
Щодо політичного майбутнього так званих «ДНР» та «ЛНР», то загалом по країні громадська думка також лишається достатньо стабільною: близько половини населення (48%) вважає, що ці території мають повернутися до складу України і залишатися її частиною на тих же умовах, що й раніше.
Підсумок Уельського та Варшавського самітів – захист НАТО розгортається по лінії Естонія-Латвія-Литва-Польща-Словаччина-Угорщина-Румунія-Болгарія. Україна, беручи участь лише в литовсько-польській-українській бригаді, залишається поза за цією лінією. Для неї найбільшим здобутком зараз можна вважати те, що в НАТО є бажання проектувати стабільність за межами його кордонів в Європі, особливо в «буферну зону» між Росією та НАТО. Однак це жодним чином не впливає на ставлення до нашої країни, яка і досі на всіх рівнях перебуває у статусі країни-жертви російської агресії.
Події вечора п’ятниці в Стамбулі підняли питання ролі армії в побудові державного правління. Україна має поруч дві моделі країн з сильними армійськими структурами. Це Туреччина та Ізраїль.Якщо Україна піде шляхом побудови сильної армії, a на думку автора це невідворотній шлях, важливо пам’ятати, що питання не тільки в силі військових, але в спроможності суспільства захищатись від можливих зловживань цією силою.Порівняння військових спроможнестой обидвох країн та військової політики дає відповідь на ключове питання –яка ж армія краща для України.
Наміри України отримати безвізовий режим активно супроводжувалися впровадженням реформ відповідних до вимог ЄС. План дій з візової лібералізації виявився одним з найбільш ефективнимх стимулів у запровадженні реформ саме щодо боротьби з корупцією, безпеки даних та міграційною політикою. Відповіно, міжнародна увага була активно прикута саме до цих трьох напрямків, як показників прогресу України. Аналітичний звіт ГО «Європи без бар’єрів» презентує детальний огляд зазанчених реформ.
Читати далі (доступно англійською)
13 липня 2016p. у Брюсселі відбулася конференція «Гібридна війна та політика Росії у Європі». Під час заходу експерти обговорили визначення гібридної війни та її компоненти, які Росія активно застосовує проти Європи. Учасники дискусії зазначили, що дезінформація та навмисне викривлення подій щодо України та країн-сусідів є типовим елементом стратегії Путіна.