Словаччина є одним з найближчих партнерів України. Вона стала членом Євросоюзу ще у 2004 році, а вже протягом наступних шести місяців вперше очолить Раду Євросоюзу. У світлі цих подій, Марина Воротнюк підготувала дискусійну записку щодо відносин України та Словаччини.
Низка країн-членів ЄС занепокоєні можливим напливом українських мігрантів у світлі подальших розмов щодо запровадження безвізового режиму з Україною. Але чи насправді українці становлять загрозу для безпеки ЄС? “Європа без бар’єрів” опублікувала графічні матеріали зі статистичними та іншими даними щодо міграційної і безпекової ситуації в Україні та перебігу реформ у сферах, визначених Планом дій з візової лібералізації.
4 липня громадська організація «Європа без бар’єрів» спільно з аналітичним центром CEDOS презентувала у Брюсселі аналітичний звіт «Українські реформи у сфері візової лібералізації та міграційної політики: прокладаючи шлях до співпраці з ЄС».
Експерти мали на меті дослідити міграційну політику та реформи відповідно до співпраці з ЄС та забезпечення безвізового режиму. Серед інших питань, ви зможете дізнатися щодо інтеграції біженців, іммігрантів та реінтеграцію ВПО в Україні. Наостанок, експерти відповідають чому ж інтеграція важлива для нас.
Інститут світової політики підготував Дискусійну записку щодо українсько-італійських відносин.
Україна та Італія ніколи не перебували у топі зовнішньополітичних пріоритетів одна одної. Стратегічним партнером для Риму у Східній Європі була і залишається Росія. Однак Революції гідності і російсько-українського конфлікту розширили спектр ключових інтереси Італії до України від сфери торгівлі та інвестицій включно до політико-безпекового питання.
Експерти зазначають, що для подальшого розвитку українсько-італійських відносин важливо, зокрема, забезпечення сприятливих бізнес умов, розвитку політичного, регіонального співробітництва, культурної дипломатії, тощо.
Метою цієї записки є виявлення точок перетину взаємних інтересів України та Італії та можливих шляхів їхньої найефективнішої реалізації.
Упродовж останніх місяців зросла ймовірність відкритого застосування Росією збройних сил проти її сусідів, оскільки безпекова стабільність у регіоні порушена. Таку думку в коментарі новинній службі «Радіо Свобода» висловив співдиректор програм зовнішньої політики і міжнародної безпеки Центру Разумкова Олексій Мельник.
«Дійсно, ймовірність такої загрози зросла за останні місяці. Є два класичні фактори, які сприяють стабільності: наявність сил стримування у супротивників і так звані “інструменти довіри”, зокрема міжнародні угоди, програми роззброєння та обмеження стосовно ядерних озброєння. Якщо паритет сил стримування є, і навіть Захід у цьому сенсі є сильнішим, то з довірою є проблеми. Росія вийшла з кількох безпекових договорів і всіма діями демонструє бажання застосовувати силу», — визнає експерт.
Упродовж тривалого часу в публічному вимірі Румунії Україна позиціонувалася як недружня держава.Український інформаційний простір і політичні оцінки відповідали взаємністю — високий рівень підозрілості, недовіри і навіть ворожості до сусідньої держави. Останні роки позначилися своєрідним перевідкриттям одне одного.
Вихід Британії стане справжнім землетрусом для решти членів Європейського Союзу і політично, і економічно. Референдум безперечно посилить позиції євроскептиків, і існує ризик, що схожі ініціативи з’являться в інших країнах ЄС. Таким чином ЄС буде боротися за власну єдність, та відновлення віри в європейську ідею
Ситуація у зоні конфлікту на сході України загострилася, віце-спікер Верховної Ради Ірина Геращенко заявила про рекордну за рік кількість загиблих і поранених протягом останнього місяця. Військові експерти пов’язують це із тиском на Україну для проведення виборів на окупованій частині Донбасу та з ситуацією навколо санкцій стосовно Росії. Однак зараз, за словами деяких із них, ні Україна, ані Росія не зацікавлені в ескалації конфлікту, — повідомляє новинна служба «Радіо Свобода».
Тим часом співдиректор програм зовнішньої політики і міжнародної безпеки Центру Разумкова Олексій Мельник вважає, що ескалація протистояння не потрібна зараз ні Україні, ані Росії.
“Європа без бар’єрів” створила розклад подій, пов’язаних з процедурою ухвалення рішень щодо безвізового режиму для України, а також деяких з тих, які стосуються рішень щодо Грузії, Косова або Туреччини.
Тут можна буде дізнатися, на коли заплановані наступні засідання відповідних органів Європейського союзу, різноманітні акції та інші тематичні події.
Публікація ECFR про ініціативи євразійської інтеграції і відповідь ЄС на них. Розділ, присвячений Україні, написаний Леонідом Літрою, старшим науковий співробітником Інституту світової політики.
В останні роки і Росія, і Китай взялися за реалізацію амбітних проектів з інтеграції Євразії. Росія створила Євразійський економічний союз (ЄАЕС) з надією формування геополітичного блоку, де б домінувала Росія. Китай ініціює “Один пояс – одна дорога” (або Новий Шовковий шлях), ініціативу, яка прагне використовувати китайську фінансову міць, щоб фізично і економічно інтегрувати Євразію, з Китаєм у серці.
Читати більше (англійською)