Дискусійну записку підготували Леонід Літра, Флоран Пармантьє, Кірілл Брет та Анастасія Шапочкіна
Публікація підготовлена у рамках проекту Інституту світової політики (ІСП) «Нова європейська політика: заповнюючи прогалини в інформації». Цей проект виконується за підтримки проекту «Об’єднуємося заради реформ» (UNITER), що реалізується Pact в Україні за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID). ІСП також висловлює свою вдячність “Чорноморському фонду для регіональної співпраці» Німецького фонду Маршалла (BST GMF).
Завантажити повний текст записки можна тут.
Максим Бугрій, експерт програм зовнішньої політики та міжнародної безпеки Центру Разумкова, у співавторстві написав статтю про реформу сектора безпеки в Україні.
Реформи сектора безпеки в Україні мають довгу історію, мали прогрес і недоліки з урахуванням внутрішніх і зовнішніх обставин. В цілому, можна виділити певні етапи на шляху розвитку і реформування системи безпеки і оборони не тільки через часові аспекти, але й через конкретні підходи, прийняті владою щодо стратегічної та інституційної організації збройних сил, правоохоронних органів і служби безпеки.
Читати повну статтю (англійською)
Дискусійну записку підготували Олена Бетлій, аналітик Інституту світової політики, та Євгеній Прейгерман, голова Ради Дискусійно-аналітичного співтовариства “Ліберальний клуб” (Мінськ)
Публікація підготовлена у рамках проекту Інституту світової політики (ІСП) «Аудит зовнішньої політики України» за підтримки «Чорноморського фонду для регіональної співпраці» Німецького фонду Маршалла (BST GMF) та Pact Білорусь, що фінансуються Агентством США з міжнародного розвитку (USAID). ІСП також висловлює особливу вдячність Міжнародному фонду Відродження (IRF), Фонду розвитку аналітичних центрів (TTF) та Посольству Швеції (SIDA).
Завантажити повний текст записки можна тут.
Співдиректор програм зовнішньої політики і міжнародної безпеки Центру Разумкова Олексій Мельник розповів мережевому виданню «Главред» про те, наскільки ймовірною є загроза нового наступу Росії і розгортання масштабних боїв на Донбасі.
Загроза повномасштабної агресії проти України з боку Росії ніколи не зникала. Від самого початку війни вона була, зберігаючись навіть у періоди перемир’я. Про це свідчать факти, наведені представниками Головного управління розвідки і РНБО: концентрація сил поблизу російсько-українського кордону, постачання боєприпасів, паливно-мастильних матеріалів, техніки на окуповані території і так далі. Все це дає підстави розглядати таку загрозу як імовірну.
Полонена українська льотчиця Надія Савченко прибула назад на Батьківщину з Росії в результаті обміну полоненими. Дипломатичний процес набирає обертів, щоб покласти край сепаратистському конфлікту на кордоні двох країн. Після помилування президентом РФ Володимиром Путіним Савченко прибула літаком в середу вдень у столицю – м. Київ. ЇЇ зустріли матір і сестра, а також президент України Петро Порошенко. В результаті обміну два російських військовослужбовці, захоплених в Україні, були доставлені в Москву, пише видання “Bloomberg”.
Подію в середу можна розглядати як “позитивний факт в контексті обміну полоненими,” – сказав Михайло Пашков, співдиректор міжнародних програм зовнішньої політики та міжнародної безпеки Центру Разумкова. “Але це може бути лише передвісником подальших переговорів. Мова не йде про розв’язання ситуації на сході України.”
НАТО готове надавати фінансову, консультативну й іншу допомогу Україні, тому ключовими є реалістичні запити України і можливості цю допомогу використовувати. Таку думку висловив співдиректор програм зовнішньої політики і міжнародної безпеки Центру Разумкова Олексій Мельник, — повідомляє мережеве видання «Обозреватель».
Після пропозиції Ради ЄС на рівні міністрів юстиції та внутрішніх справ змінити механізм призупинення безвізового режиму в Україні почали остерігатися прив’язки рішення про “безвіз” для України до запровадження цього механізму, через що скасування віз для України займе більше часу, ніж очікувана осінь 2016 року. Ці побоювання були підкріплені низкою заяв міністрів з окремих країн-членів ЄС, зокрема, Бельгії та Франції про те, що безвізовий режим для України зараз не на часі.
Результати опитування GfK Ukraine, проведене на замовлення Інституту світової політики.
Відповідаючи на питання, що слід робити українській владі, якщо Євросоюз не дасть Україні перспективу членства найближчим часом, – майже половина респондентів одностайно надали пріоритет реформам. 46% обрали варіант «спочатку треба провести реформи, а потім говорити про членство в Євросоюзі».
16% вважають, що потрібно надіятися лише на себе – «Україні не потрібно нікуди вступати – самі справимося». Інтеграція до Євразійського Союзу і НАТО отримали однакову підтримку в 6%. Ще 7% обрали опцію «Євросоюз все одно розвалиться», 1% – «інше», а кожен п’ятий (21%) не зміг визначитися.
Введення поліцейської місії ОБСЄ на Донбас — це дуже складний процес, який вимагає згоди різних сторін. Таку думку в коментарі мережевому виданню «Обозреватель» висловив співдиректор програм зовнішньої політики і міжнародної безпеки Центру Разумкова Михайло Пашков.
Захід продовжує офіційний і кулуарний тиск, підштовхуючи Київ до швидкого проведення виборів на Донбасі. Сьогодні «експрес-вибори» на окупованих територіях, по суті, ‘ гігантською міною сповільненої дії, пульт від якої знаходиться в головному кремлівському кабінеті. «Приєднання» до України підконтрольної Кремлю терористичних мілітаризованих утворень із псевдодержавними метастазами загрожує перетворити всю країну на кризову зону в центрі Європи, в «міграційний вулкан».