Аналітична записка “Майже там: вигоди лібералізації візового режиму як стимул для внутрішніх реформ в Україні” відстежує реформи, здійснювані Україною в рамках своїх зобов’язань в рамках Плану дій щодо лібералізації візового режиму. Аналіз такою пояснює, чому реформи є взаємовигідними і для України, і Німеччини та розглядає можливі шляхи більш широкої участі німецьких НУО та уряду у трансформаціях в Україні.
Читати більше (англійською)
Вийшов у світ спільний матеріал “Європи без бар’єрів” і редакції “Європейської правди” про поширені хибні уявлення щодо перетину кордону після введення безвізового режиму та їх спростування.
Чи можна буде отримати статус біженця в Європі, чи можна буде там працювати, скільки грошей потрібно для в’їзду до ЄС? Читайте про розрахунок тривалості безвізового перебування в ЄС, перелік необхідних документів, (не)можливість працевлаштування, міграційні ризики України для Європи та фінансову спроможність українських громадян на сайті “Європейської правди”.
Iannis Carras, International Hellenic University, Thessaloniki.
The basis for any sense of understanding of the way Greeks relate to Ukraine is to realise that Greeks know very little about Ukraine.
This is true in general, Ukraine is a secondary foreign policy issue for Greeks. But it is even more true for the period between 2010 and 2016. From the outset of the financial crisis at the time of the government of George Papandreou to the current set of crises under Alexis Tsipras, the Greek people have turned their gaze almost completely inward. The events of the last years in Ukraine do not constitute an exception.
Директор військових програм Центру Разумкова Микола Сунгуровський переконаний, що реалізувати пропозицію української влади неможливо.
«Такої місії просто бути не може. І це залежить не від України, а від можливостей самої ОБСЄ. Вона ніколи не проводила подібних місій, вона не має таких сил і засобів, вона не має миротворчого контингенту. Такі сили і засоби має лише Росія, тому без неї місія ОБСЄ неможлива в принципі. А за участі Росії вона неприйнятна для України, оскільки вона вважає Росію агресором», — сказав експерт.
Україна не має державної стратегії стосовно відновлення контролю над окупованими територіями Донбасу: це визнають як урядовці, так і волонтери та експерти. І якщо на державному рівні пропонують розробити військово-дипломатичну стратегію повернення Донбасу, то волонтери радять зосередитися на боротьбі за жителів окупованих територій.
Росія пішла на деякі поступки, але і продовжує агресію. Ідею Новоросії поховано, вимога до України зробити російську другою державною вже не звучить. Якщо згадати вимоги Росії до України на початку конфлікту, то жодної з них не виконано. Дипломатія примусу спрямована на те, щоб змусити противника змінити свою політику, не перемагаючи його у війні.
Попри важливість чинника безпеки, те, що на території України триває військовий конфлікт, агресія з боку Росії, не налякало Європейський Союз, який вже ухвалив позитивне рішення щодо скасування віз на рівні першої інстанції. Про це заявила виконавчий директор ГО «Європа без бар’єрів» Ірина Сушко в програмі «Швидкість світу» на каналі Еспресо ТБ.
«Чому? Тому що всі ці реформи, які запроваджувалися в рамках плану дій з візової лібералізації, вони якраз і були спрямовані на те, щоби покращити питання безпеки. Наприклад, в рамках візової лібералізації було запроваджено концепцію інтегрованого управління кордонами, або запроваджено новий рівень біометричного паспорту, або новий рівень інформаційних систем, які дозволяють обмінюватися активно інформацією між різними відомствами», – розповіла експерт.
«А ви знаєте, що з Відня до України ближче ніж до австрійського кордону зі Швейцарією?» Цією фразою розпочинається майже кожне обговорення українсько-австрійських відносин. Далі співрозмовники згадують про те, що лише століття тому західні області сучасної України були частиною Австро-Угорської імперії. Однак, насправді, численні культурні, політичні та економічні зв’язки, що поєднували два народи у минулому, сьогодні майже забуті як в Україні, так і в Австрії. До 2014 року австрійці, як, утім, значна частина громадян ЄС, часто плутали Україну з Росією, адже майже нічого про Україну не знали.
16 березня президент України Петро Порошенко затвердив нову “Концепцію розвитку сектора безпеки і оборони”. У цьому документі викладається “західне” бачення реформи України в сфері безпеки і оборони і визначаються цілі для цього процесу. Концепція також показує, що реформа сектора безпеки, швидше за все, розвиватиметься в повільному темпі і що знадобиться чимало часу для її реалізації. У документі також детально йдеться про ризики для реформи через проблеми, що виникають у зв’язку з економічною спроможністю та фінансовою стійкістю.
Читати більше (англійською)
Найближчим часом у ЄС буде знайдений компроміс стосовно України з урахуванням інтересів як голландської сторони, так і позиції України і ЄС. Про це в коментарі мережевому виданню «Фром юей» повідомив співдиректор програм зовнішньої політики і міжнародної безпеки Центру Разумкова Михайло Пашков. За його словами, рішення Голландії продовжувати переговори за угодою Україна-ЄС жодним чином не відіб’ється на європейських перспективах нашої країни.