Олексій Мельник, Співдиректор програм зовнішньої політики та міжнародної безпеки Центру Разумкова, опублікував експертну думку за підсумками візиту Віце-президента США Джо Байдена до України.
Олексій Мельник переконаний, що найсерйозніший і не дуже приємний для українського політикуму меседж, який надіслав Джо Байден, — це очевидна стурбованість рівнем корупції в Україні й відсутністю прогресу у сфері боротьби з нею.
«Що стосується зовнішньополітичних аспектів, то надзвичайно важливо, що Байден, на відміну від багатьох українських і європейських політиків, доволі об’єктивно оцінив стан справ і основні проблеми в конфлікті на сході України», — наголосив пан Мельник.
Олексій Гарань, науковий директор Фонду “Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва”, опублікував свої міркування щодо візиту в Україну віце-президента США Джо Байдена “Байден і компанія. Нaвіщо США тиснуть на Київ”. Політолог розповідає про те, чого можна очікувати від такого візиту.
На думку Олексія Гараня, це буде новий поштовх до реформ і підтримка України щодо протидії російській агресії як у Донбасі, так і в Криму. Зустріч Байдена з громадськими активістами та молодими політиками, яка відбулася перед зустріччю з президентом та прем’єром, вже є сильним сигналом. Очевидно, що активісти піднімали проблеми боротьби з корупцією та прискорювання реформ, і що саме ці теми будуть обговорюватися Байденом та керівництвом країни.
Експерти фонду «Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва» опублікували новий аналітичний матеріал «Недоблокада», або Наслідки неузгодженості стратегії щодо окупованого Криму”.
Ввечері 20 листопада внаслідок підриву опор двох високовольтних ліній ЛЕП в Херсонській області було повністю припинено енергопостачання території окупованого Криму, – підмумовують аналітики події минулого тижня. Національна енергетична компанія «Укренерго» відзначила, що характер пошкоджень електричних опор вказує на використання вибухових речовин. Поліція вже відкрила 4 кримінальні провадження за фактом диверсії. Тим часом, штаб активістів з продовольчої блокади Криму в Херсонській області перешкоджає роботі бригади ремонтників «Укренерго» на місці падіння електричних опор та паралельно висуває політичні вимоги до окупаційної влади Криму щодо звільнення політв’язнів як умову відновлення енергопостачання.
Сергій Солодкий, заступник директора Інституту світової політики (ІСП), та експерт Реанімаційного пакету реформ Віталій Шарлай підготували аналітичну записку “Як ЄС міг би пришвидшити реформи в Україні?”.
історія успіху України у втіленні реформ розглядається в Європейському Союзі як чи не єдиний варіант протистояння агресивній Росії. Реформована, успішна Україна означатиме перемогу «м’якої сили» Європейського Союзу. Поразка України призведе не лише до репутаційних втрат ЄС, а посилить загрози на східних просторах континенту. Без допомоги ззовні Україні не врятуватися від глибокої кризи. І йдеться в цьому випадку не стільки про фінансові вливання: українські лідери думок, пересічні українці якраз не ставлять у пріоритет грошову допомогу. У ЄС побутує думка, що українці хочуть лише грошей, а тому стануть тягарем. (Соціологічне опитування, здійснене на замовлення Інституту світової політики в шести країнах ЄС цього року, показало, що 22% респондентів поділяють цей аргумент).
Олекса Степанюк, дослідник Інституту економічних досліджень та політичних консультацій, проаналізував можливі наслідки продовольчого ембарго Росії для України.
З 1 січня 2016 року почнуть діяти нові продуктові санкції Росії проти України та може частково припинити діяти Зона вільної торгівля (ЗВТ). Український уряд оцінив потенційні втрати українських експортерів у 600 млн дол. США.
Олекса Степанюк вважає цю цифру занадто песимістичною, тому він підготував власну оцінку наслідків, взявши за основу:
1) список “санкційних продуктів” (тобто продуктів, експорт яких стане забороненим у 2016 році з введенням нових санкцій) з постанови Уряду РФ;
2) вартість санкційних продуктів, які Україна експортувала в РФ у січні-вересні 2015 року;
Леонід Літра та Іване Чкхівадзе, провідні есперти Інституту світової політики (ІСП), презентували проект аналітичної записки «Перспектива членства для Грузії, Молдови та України: неможлива, забута або прихована?» на Форумі громадянського суспільства Східного партнерства, 20 листопада 2015 року.
У своєму дослідженні автори не ставлять під сумнів право трьох країн на вступ до ЄС. Їхня ціль полягає у тому, щоб з’ясувати умови для отримання Молдовою, Україною та Грузією офіційно визнаної перспективи членства в ЄС.
“Результати реформ у Грузії, Молдові та Україні є недостатніми для стійких змін та європеїзації, але їх достатньо для того, аби ці країни отримали перспективу членства в ЄС. Грузії, Молдові та Україні слід розпочати процес підготовки для членства шляхом створення спеціальної робочої групи (task-force), яка працюватиме над заявкою і вивчатиме балканський досвід», – йдеться у дослідженні.
Микола Хавронюк, аналітик Центру політико-правових реформ (ЦПРР), опублікував матеріал “Судова реформа – на низькому старті. Чого бракує?”. У ньому проаналізовано українську концепцію боротьби з тероризмом, яка набуває особливої актуальності з огляду на нещодавні події у Парижі.
Як зазначає Микола Хавронюк, постійні терористичні атаки у різних країнах змушують замислитися над тим, наскільки готова Україна до протидії тероризму. Як показав досвід діяльності Антитерористичного центру СБ першої половини 2014 року – не готова; бо терористичний наступ врешті-решт зупинили не антитерористичні підрозділи, а військові ЗСУ, нацгвардійці, добровольці і волонтери. А наша СБ ще з 90-х років славетна скоріше своєю антиконтрабандною діяльністю, ніж антитерористичною, бо ще з радянських часів вважалося, що контрабанда найбільше підриває основи державності.
Альона Гетьманчук, директорки Інституту світової політики (ІСП), розмірковувала про те, які наслідки для України та її європейського майбутнього, матиме вихід Великобританії з ЄС.
Можливий вихід Британії з Європейського Союзу не є темою для серйозного обговорення в Україні. Це питання і його наслідки для України не обговорюється на окремих експертних дебатах, не відображається в аналітичних розробках і не дискутується на ток-шоу.
Андерс Умланд, чільний дослідник Інституту Євроатлантичного співробітництва (ІЄАС), опублікував статтю “Україна не повинна нічого Росії”.
Як відомо, 20 грудня 2015 року Україна має повернути Росії 3 мільйони американських доларів за позику, видану паном Путіним у грудні 2013 року. Однак на переконання експерта, Україна не має жодних підстав цього робити.
Московська війна завдала величезної шкоди Україні, – зауважує експерт, аналізуючи збитки та руйнації, спричинені присутністю російських військ у Криму та Донбасі. Немає жодних причин, щоб Україна повертала гроші такому агресорові. Навпаки, це Росія повинна відшкодувати завдану шкоду, – підсумував Андерс Умланд.
Читати статтю цілком (англійською)
Фонд Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва oпублікував аналітичний матеріал “Безвізова епопея в Україні: Знову не встигли на свій потяг?”. У матеріалі оглянуто події минулого тижня, які мали ключову роль для процесів запровадження безвізового режиму для України.
Останній тиждень мав всі шанси стати останнім і успішним кроком до початку підготовки Європейської Комісії до позитивного рішення щодо надання Україні безвізового режиму. Однак кілька важливих законопроектів так і не були ухвалені в українському парламенті в тому вигляді, який відповідав би вимогам безвізового діалогу з ЄС. Що ж стоїть за цими політичними пристрастями? І головне – що це означає для безвізових перспектив України?