19 січня в Міністерстві юстиції (Мін’юсті) заявили, що Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) вкотре проігнорувало його зауваження щодо порядків перевірки електронних декларацій посадовців і політичних діячів. У зв’язку з цим Мін’юст відмовився реєструвати розроблені НАЗК документи, без чого НАЗК не може почати перевірку електронних декларацій.
Політичний аналітик фонду «Демократичні ініціативи» ім. Ілька Кучеріва Олексій Сидорчук наводить кілька факторів, які вказують на те, що удаваний конфлікт між Мін’юстом і НАЗК насправді може бути злагодженою грою, з тим аби максимально відтермінувати початок перевірки декларацій. Він також зазначає, що може посприяти початку якісних і своєчасних перевірок е-декларацій.
Минулий рік став вирішальним для запуску повномасштабної судової реформи в Україні. Чи стане вона успішною, а правосуддя справедливим та ефективним, – стане відомо уже в цьому році. Шанси на успіх є. І досить великі. Хоч і ризики теж серйозні.
Член правління Центру політико-правових реформ Роман Куйбіда розповів, чого українцям чекати від судової реформи у 2017 році. Верховний суд, антикорупційні суди, електронний суд, суд присяжних тощо – далі у статті експерта.
Експери Центру політико-правових реформ Олександр Банчук і Борис Малишев розповіли про конкурс, його вимоги, а також повноваження голови Національної поліції. Вони зауважують, що громадськості не відомі ні етапи, ні регламент, ні результати роботи конкурсної комісії і що мабутній голова Національної поліції України ризикує стати політичним заручником міністра МВС.
Агенція журналістики даних ТЕКСТИ підготувала збірку найкращих візуальних матеріалів та статей за 2016, до якої увійшли матеріали щодо голосування на парламентських виборах, статистика державних закупівель та введення системи електронних декларацій доходів.
З 30 вересня цього року мав діяти новий закон «Про Конституційний суд України» для реалізації нових конституційних положень щодо конституційного судочинства. Його немає. Можна зрозуміти запізнення держави щодо реалізації нових положень щодо КСУ, якщо відбувається пошук оптимальних законодавчих положень для подолання кризи конституційного судочинства. Цього теж немає.
Що ж відбувається насправді? Читайте статтю керівника проектів з конституційного права Центру Юлії Кириченко для видання “Ракурс”.
У спеціальному випуску Inside Ukraine: «Україна в 2016 : досягнення і виклики» експерти та аналітики Міжнародного центру перспективних досліджень проводять підсумковий огляд таких секторів політики та економіки України, як: процес прийняття державних рішень у контексті імплементації реформ у 2016 році, економічні тенденції та прогноз на 2017 рік, аналіз ризиків та можливостей розвитку політичної ситуації в 2017 році та підсумки зовнішньої політики України у 2016 році
14 грудня представники Громадянської мережі ОПОРА в Українському кризовому медіа-центрі презентували результати всеукраїнського вимірювання Індексу публічності місцевого самоврядування. Об’єктом моніторингу вже традиційно стали муніципалітети усіх обласних центрів України (окрім Донецька та Луганська). За результатами моніторингу можемо констатувати, що протягом останніх трьох років спостерігається позитивна динаміка зростання рівня публічності органів та посадових осіб місцевого самоврядування. В Індексі розглядаються міста з високими показниками публічності та визначаються успіхи та недоліки роботи місцевих рад самоврядування
Центр політико-правових реформ підготував інфографіку з метою пояснити громадянам різні аспекти фінансової звітності партій згідно з новим законодавством, а саме: основні законодавчі новели, елементи системи забезпечення прозорості політичних фінансів, де в законодавстві шукати про фінансування партій, що таке статутна діяльність партії та юридична відповідальність за правопорушення у сфері фінансування партій.
Яким бачиться майбутнє Кримського півострова українцям? Чи слід змінити статус кримської автономії у ході конституційної реформи в Україні? Що думають українці про автономії в унітарних державах? Ці та інші питання були винесені на фокус-групи, що їх провів УНЦПД влітку-2016 року в трьох регіонах України, учасниками якого стали представники громадянського суспільства, журналісти, науковці, депутати обласних та міських рад, держслужбовці, політологи, зокрема і вимушені переселенці з Криму. В результатах дослідження були розглянуті такі питання як зміна статусу АР Крим на референдумі, плюси і мінуси статусу АР Крим, та пропозиції щодо змісту конституційних змін.
Фонд «Демократичні ініціативи» підготував випуск аналітичного бюлетеня з аналітикою щодо останніх політичних новин в українському контексті. Перша частина бюлетеня присвячені аналізу першої хвилі електронного декларування, яке супроводжувалось великим суспільним і політичним резонансом, спробами його зриву та відвертим протистоянням окремих політиків. Далі, Олексій Гарань розмірковує на тему останніх етапів розвитку узгодженої позиції України з Нідерландами, зокрема підписання нової декларації як один із варіантів ратифікації Нідерландами угоди про асоціацію України з Європейським Союзом. Наприкінці бюлетеня опублікована стаття про ймовірне обрання проросійського кандидата президентом Молдови та які геополітичні ризики це міститиме для Українию.