Проблеми виборчого процесу в черговий раз актуалізують питання про необхідність зміни виборчої системи, за якою необхідно обирати народних депутатів до парламенту. Політично ці вибори, ймовірно, не змінять суттєво розстановку ключових сил в парламенті. Однак, поряд з цим кампанія довиборів у Верховну Раду могла стати дуже корисним підготовчим майданчиком або своєрідною «репетицією» для низки політичних сил в разі ймовірного запуску сценарію «перезавантаження» парламенту в майбутньому.
Фонд «Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва» разом з Реанімаційним пакетом реформ 14-20 липня 2016 року провели експертне опитування. Метою опитування було з’ясувати думки експертів РПР щодо перших досягнень і невдач нового уряду під керівництвом Володимира Гройсмана.
Загалом експерти РПР посередньо оцінюють діяльність нового уряду за перші 100 днів роботи. Експерти вважають позитивним аспектом є спільна політична лінія з президентом та активна співпраця з міжнародними партнерами та громадським сектором.
Натомість думки розділилися щодо політичних амбіцій уряду – одні вважають їх сильною стороною, але інші говорять про їх відсутність. Також позиція щодо енергетичної реформи розділилися.
У жовтні цього року набудуть чинності Закон України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів», а також Закон України «Про виконавче провадження», які покликані реформувати систему примусового виконання рішень.
Вважають, що закони мають доволі інноваційний характер, так як це дозволить забезпечити спрощення існуючих процедур та доступність послуг. Однак, приватні виконавці будуть мати обмежене коло відповідальності – держава залишає за собою право розгляду справ щодо опіки над дітьми, диспутів між юридичними особами, рішеннями щодо конфіскації, тощо. Загалом, посада вважається новою юридичною професією.
Проведений аналіз коротко описує статус та коло відповідальності приватних виконавців, їхню винагороду та контроль за їхньою діяльністю.
Словаччина, яка після падіння комуністичного режиму пережила непростий період перебудови економіки, завдяки правильно проведеним реформам змогла продемонструвати вражаючі темпи зростання. Досвід змін, запроваджених урядом Мікулаша Дзурінди, для сучасної України є безцінним джерелом знань і прикладом, як можна провести реформи швидко і ефективно.
Експерти зазначають, що Україна повинна взяти для себе 3основних урок зі Словацького досвіду:
- реформа управління державними фінансами та впровадження середньострокового бюджетного планування;
- забезпечення стабільності у податковому реформуванні;
- політична воля для проведення необхідних реформ незважаючи на побоювання зростання соціального невдоволення.
Експекти ЧЕСНО та Громадська мережаОПОРА підготували короткий аналіз пропозиції щодо поліпшення процедурних правил роботи парламенту на відповідність рекомендаціям місії Європарламенту.
Узгодження українського законодавства з Європейськими вимогами є одним з міжнародних зобов’язань України у рамках євро інтеграційних процесів.
Але більше нових законопроектів не означає завжди краще.
Які причини того, що в парламенті реєструється щораз більше законодавчих ініціатив, попри те, що левова частка з них не має шансів бути розглянутою? Чи можливо зупинити лавину законодавчих ініціатив, яка здатна паралізувати якісну роботу парламенту?
Нещодовне дослідження ОПОРА Громадська мережа підготувала огляд законодавчої діяльності парламенту та рекомендації щодо поліпшення.
На основі ґрунтовного аналізу, експерти ЦППР і групи «Конституційна реформа» РПР підготували рекомендації та застереження щодо подальшого проведення конституційно реформи в Україні.
Серед порушуваних тем, аналітики закликають врахувати напрацювання робочої групи до проекту Закону України «Про внесення змін до Конституції України (щодо прав людини)». Окрім цього, зазначається, що важливо ухвалити зміни до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та невідкладно забезпечити демократичне правове регулювання інституту референдуму. Потрібно скасувати неконституційний порядок зміни Конституції.
На останок, експерти ЦППР та групи «Конституційна реформа» РПР застерігають від порушення конституційної процедури при внесенні змін до Конституції щодо децентралізації.
Метою публікації є надання об’єктивної інформації про поточні політичні події в Україні та поглибленого аналізу головних тенденцій внутрішньополітичного життя в державі. Подібний аналіз допоможе розставити пріоритети у справі проведення реформ у різних сферах державної політики та оцінити якість державних рішень з точки зору їх впливу та послідовності. Окрема увага приділяється оцінці політичної конкуренції в Україні та здатності ключових політичних гравців реагувати на виклики часу.
У цьому випуску: Політика реінтеграції окупованих та неконтрольованих територій: чи може бути альтернатива Мінським домовленостям? НБУ тимчасово послаблює валютні обмеження.
Чи вдасться утримати курс? Зростання тарифів на енергоносії для населення позбавляє його стимулів підтримувати енергетичну реформу та ін.
Четвер 2 червня 2016 року можна назвати найпродуктивнішим днем у роботі Верховної Ради цього скликання. Не за кількістю ухвалених рішень, а за масштабністю змін, які несуть ухвалені закони, та рівнем їх підтримки народними депутатами. Парламент запустив довгоочікувану судову реформу, внісши зміни до Конституції та ухваливши нову редакцію закону про судоустрій, а також нові закони щодо виконання судових рішень.
2 червня Верховна Рада внесла зміни до Конституції в частині правосуддя, підтримавши відповідний законопроект Президента Петра Порошенка 335 голосами. Того ж дня депутати ухвалили закон «Про судоустрій і статус суддів», який покликаний імплементувати і деталізувати конституційні зміни. І хоча зміст конституційних змін отримав здебільшого позитивну оцінку від українських експертів і міжнародних організацій, пов’язаний із ними закон викликав куди більше критики.
Чи відбудеться в Україні судова реформа? Якими будуть політичні наслідки голосування за зміни до Конституції?