Експерти Фонду Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва вважають, що політичний скандал, що спалахнув між міністром внутрішніх справ України Арсеном Аваковим та губернатором Одеської області Міхеїлом Саакашвілі під час засідання Національної ради реформ в Адміністрації Президента, а також інцидент, коли народний депутат України від «Блоку Петра Порошенка» Олег Барна намагався силою винести прем’єра Яценюка з трибуни парламенту сигналізують про відчутне зростання напруги та конфліктогенності в стані політичних еліт в Україні.

Центр Разумкова опублікував новий випуск Інформаційного бюлетеня №28 зі статтями та інтерв’ю експертів Центру.

У цьому випуску:

  • Сепаратисти відновили обстріли на Донбасі, щоб нагалати про себе Кремлю;
  • Україна ще залежна від поставок вугілля антрацитової групи з т. зв. «ЛНР» і «ДНР»;
  • Успіх реструктуризації дозволить Україні спростувати звинувачення у дефолті

Переглянути бюлетень

Леся Шутко, аналітик Центру політико-правових реформ (ЦПРР), опублікувала  матеріал “Винахідлива Феміда, або Як ухиляються від люстрації?”. У статті проаналізовано застосування схем із залученням української Феміди, що дозволяють суддям, які приймали незаконні рішення по відношенню до учасників Євро- та Автомайдану, уникнути звільнення, а прокурорам режиму Януковича – люстрації.

Як слушно зазначає експертка, такий процес викликає обурення у громадськості. Загалом Леся Шутко простежує два способи, як можна “відмазати” суддів, причетних до прийняття незаконних рішень щодо учасників Євромайдану та Автомайдану. Це винаходи Вищого адміністративного суду України та  прокурорів, які довільно трактують  законодавство України.

Читати більше

Громадська організація “Європейський діалог” провела дослідження “Формування спроможних територіальних громад в Україні в 2015 році”. У дослідженнi проаналізовано процеси добровільного об’єднання територіальних громад та формування спроможних територіальних громад в Україні.

Як випливає із дослідження, розвиток місцевого самоврядування в Україні фактично здійснювався лише на рівні територіальних громад міст обласного значення. Оскільки абсолютна більшість територіальних громад через подрібненість та відверто слабку матеріальну основу є неспроможними виконувати свої повноваження, система місцевого самоврядування не забезпечує актуальних потреб більшості українського суспільства.

Поліський фонд регіональних та міжнародних досліджень видав нове число Українського дайджесту “Prism UA” №5.

У цьому випуску:

  • Україна розвивається, але все ще великою мірою потребує підтримки;
  • Візова лібералізація – це ефективний спосіб підтримати реформи;
  • Виклики енергетичної безпеки для Європи: поточна ситуація та прогнози до 2020 року.

Перелянути випуск (англійською)

Андрій Крупник, голова ВГО «Асоціація сприяння самоорганізації населення» опублікував новий аналітичний матеріал “Децентралізація починається з кожного!”. У статті йдеться про те, які зміни повинна ухвалити ВРУ для реальної децентралізації. 

«Нинішня реформа місцевого самоврядування не має нічого спільного зі звичним очікуванням українського суспільства, що хтось має прийти і вирішити наші проблеми. Вона, навпаки, орієнтує на те, що відповідальність членів громад підвищиться і вони активно включаться у розбудову власного життя”, – зазначає експерт.

Урядова концепція реформи передбачає максимальне залучення населення до прийняття управлінських рішень з місцевих питань. Але на практиці вийшло так, що головний суб’єкт розвитку території – територіальна громада – зовсім випала з поля зору реформаторів.

Андрій Биченко, директор соціологічної служби Центру Разумкова, представив результати дослідження “Українці вважають корупцію найбільшою загрозою для національної безпеки”. У  ньому проаналізовано, що українці думають про можливі загрози українській безпеці.

Згідно з результатами дослідження, 30% українців вважають внутрішні загрози більш небезпечними для незалежності, суверенітету і територіальної цілісності України, ніж зовнішні. Серед усіх внутрішньодержавних загроз корупція вийшла на перше місце.

«За шкалою від 0 до 10 балів серед різних внутрішніх і зовнішніх загроз найбільший середній бал отримала корупція — 8,54. Причому серед зовнішніх вона отримала 7,67 балів», — зазначає Андрій Биченко.

Читати більше

Віктор Тимощук, аналітик Центру політико-правових реформ (ЦПРР), опублікував  матеріал “Реформа держслужби – шанс №2 для президента і парламенту”. У статті проаналізовано законопроект про державну службу та наголошено на його важливості для реформаційного процесу в Україні.

У суспільства є тиждень на те, щоб якось пояснити Порошенку і депутатам – без дотримання елементарних правил Україна не зможе розвиватися, – зауважує Віктор Тимощук. 26 листопада Верховна Рада провалила іспит на готовність до ключової системної реформи – реформи державної служби.

Активісти Руху ЧЕСНО оприлюднили новий аналітичний матеріал“Гадання на виборчих грошах: про що можуть розповісти фінансові звіти партій”.  У ньому проаналізовано основні риси фінансових звітів, використаниx у виборчій кампанії до органів місцевого самоврядування 25 жовтня цього року.
 
Як свідчать результати спостереження активістів ЧЕСНО, лише в обласних центрах та столиці політичні партії витратили понад 350 млн грн. За офіційними даними, 80% всіх витрат припадає на Київ, але при цьому у семи регіонах більше половини учасників передвиборчих перегонів взагалі не подали звіти.
А втім, таке «гадання» на виборчих грошах – чи, ширше, політичних фінансах – може скоро зникнути як вимушена практика, – зауважують активісти. Минулої п’ятниці після місячної затримки було підписано закон про політичні фінанси. Згідно з цим законом, з наступного року партії повинні детально звітувати про свої надходження та витрати. Обліку підлягає кожна фінансова транзакція партії, зокрема і внески фізичних та юридичних осіб, а також витрати на поточну діяльність партії.
Читати більше

Олексій Сидорчук, аналітик фонду «Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва» опублікував новий аналітичний матеріал “Реформа децентралізації в України: перспективи та виклики”. У ньому проаналізовано поточний стан реформи децентралізації в Україні та оцінено, що влада повинна зробити для успішного завершення цієї реформи.

У матеріалі досліджено такі питанняs:

  • Якими є досягнення української влади у реформі децентралізації?
  • Які перспективи цієї реформи?
  • Як ЄС може допомогти Україні у проведенні децентралізації?

Публікацію підготовано за підтримки Фонду «Відкрите суспільство», Фонду аналітичних центрів (Будапешт), Міжнародного фонду Відродження і SIDA

Завантажити матеріал (англійською)