В Україні проводиться конституційна реформа, яка передбачає конституційні зміни в 3-х напрямках: права людини; децентралізація; реформа правосуддя.

Також у Парламенті зареєстровано Законопроект «Про внесення змін до статті 78 Конституції України щодо створення політичних передумов для стабільної та ефективної роботи Кабінету Міністрів України» № 4357, який внесений 169 народними депутатами. Законопроект не є результатом роботи Конституційної Комісії – спеціально створеного дорадчого органу при Президентові для розробки конституційної реформи. Законопроект передбачає точкову зміну, яка дозволяє народним депутатам суміщати представницький мандат з діяльністю на посаді Прем’єр-міністра України, членів Кабінету Міністрів України. Зміна до статті 78 Конституції зумовлена тимчасовим політичним інтересом та не ґрунтується на комплексному підході розробки конституційних змін щодо посилення парламентаризму в контексті вдосконалення форм правління. Експерти ЦППР і групи «конституційна реформа» РПР вважають, що посилення парламентаризму має ґрунтуватися на комплексних змінах розділів «Верховна Рада України», «Президент України», «Кабінет Міністрів України» та «Конституційний Суд України» Конституції. Реформа повинна стосуватися балансу гілок влади в межах змішаної форми правління, скасування імперативного мандату, удосконалення законотворчої процедури тощо.

Звільнення Надії Савченко, української льотчиці, яку викрали з території України 2014 року і незаконно тримали під судом і слідством у Росії майже два роки, стало подією з міжнародним резонансом. І значення це звільнення також має як мінімум у двох вимірахи: міжнародному – передовсім в контексті агресії Росії проти України, виконання Мінських домовленостей і відносин Росії з Заходом; і внутрішньому – у потенційному впливі появи такої фігури як Савченко в українському політичному житті.

Читати більше

Два роки після того як українці обрали Петра Порошенка на пост глави держави, експерти пробували оцінити під час прес-конференції «Два роки Президента», що вдалось, а що не вдалося йому зробити за цей термін. Експертна оцінка базувалася на опитуванні 57 фахівців, проведеному Фондом «Демократичних ініціатив» імені Ілька Кучеріва.

Згідно зі звітом Freedom House, Україна потрапила до категорії країн із “перехідним урядом / гібридним режимом”. До неї також віднесено Грузію, Молдову, Македонію, Боснію і Герцеговину та Албанію.

Так, Україна поліпшила свої позиції в рейтингу розвитку демократії –з 4,75 балів у 2014 році до 4,68 балів у 2016-му за 7-бальною шкалою, де 1 – найкраща оцінка, а 7 – найгірша.

Україна – лідер серед пострадянських і навіть центральноєвропейських країн за такими показниками, як активність громадянського суспільства, свобода преси та вільні вибори.

Водночас ми суттєво відстаємо від країн-членів ЄС за рівнем корупції, незалежності судової системи та ефективності урядування.

Попри певні успіхи в демократизації української політичної системи після Революції Гідності, розвиток партійної системи потрапив під загрозу непропорційної концентрації влади в руках партійних лідерів. У цій аналітичній записці проаналізовано небезпечні ініціативи представників політичного керівництва держави та запропоновано рекомендації щодо нівелювання їхніх негативних наслідків.

Читати більше

13 травня Верховна Рада призначила Генеральним прокурором голову парламентської фракції «Блок Петра Порошенка» (БПП) Юрія Луценка, чию кандидатуру того ж дня вніс Президент Петро Порошенко. Цьому передувало ухвалення змін до закону «Про прокуратуру», які дозволили людині без юридичної освіти та досвіду роботи в органах прокуратури стати Генпрокурором. Крім того, закон пом’якшив вимоги до кандидатів на посади прокурорів, передбачив створення Генеральної інспекції, що здійснюватиме розслідування діяльності прокурорів, розширив сферу застосування заочного досудового розслідування та судового розгляду, а також відклав на рік розширення повноважень органів прокурорського самоврядування.

Читати більше

Вчорашній день у парламенті видався, не сказати інакше, яскравим. Четвер здивував українців блокуванням трибуни, постійними криками «Ганьба!», бійками між представниками президентської фракції і опозиції, призначенням нового генерального прокурора після прийняття закону «під одну людину» і його блискавичного друку в «Голосі України».

Незважаючи на протести більшості парламентських фракцій, численні розмови про чергову змову між олігархами і співробітництво президентського «Блоку Петра Порошенка» з політиками епохи Віктора Януковича, факт призначення Юрія Луценка генеральним прокурором України є дійсністю сьогоднішньої України.

Читати більше (російською)

У буксуванні змін у новій поліції багато хто звинувачує нереформовану судову владу і її стійке небажання проводити будь-які зміни. Частково це дійсно так. Однак і не всі біди в державі слід автоматично перекладати на наші суди. Адже через дірку в законодавстві суддям просто не залишається іншого вибору, як поновлювати на роботі звільнених екс-міліціонерів.

Читати більше

В Україні проводиться конституційна реформа, яка передбачає конституційні зміни в 3-х напрямках: права людини; децентралізація; реформа правосуддя.

1. Права людини

Зараз продовжуються громадські обговорення щодо підготовки конституційних змін. Конституційні зміни щодо прав, свобод та обов’язків людини та громадянина йдуть відкрито, з належним залученням громадян до конституційного процесу.

Читати більше

У черговому випуску інформаційного бюлетеня Центру Разумкова вміщені статті та інтерв’ю експертів Центру з найбільш важливих питань життя України у сферах національної безпеки і оборони, економіки, енергетики, внутрішньої, зовнішньої та соціальної політики.

Читайте у випуску: «Прийняти „ДНР” і „ЛНР” в Україну — все одно, що випити отруту»; «Джихад на експорт з Росії і теракти в Брюсселі»; «Чим менша соціальна нерівність у країні, тим її жителі в цілому щасливіші» та інші матеріали.

Читати більше