Юлія Кириченко, керівник проектів з питань конституційного права Центру політико-правових реформ (ЦПРР), опублікувала  матеріал “Конституція повинна стати повноцінним суспільним договором між громадянами”.  У ньому проаналізовано рівень ознайомлення пересічних громадян України із Конститутією та шляхи підвищення їхньої правової освіти.

Відповідно до результатів дослідження, проведеного на замовлення Центру політико-правових реформ, з Конституцією України ознайомлені 37% населення, 8% з яких читали її повністю і 29% лише окремі розділи. Ще 14% українців читали про Конституцію у засобах масової інформації. В той же час, майже половина населення (49%) ніколи в житті не читала Основний Закон. Ще гірші показники обізнаності громадян в змінах до нього, які готуються 4 місяці поспіль Конституційною Комісією.

Експерти Інституту світової політики (ІСП) підготували матеріал у зв’язку із робочим візитом Президента України до Нідерландів.

Матеріал вміщує інформацію щодо позиції Нідерландів про Угоду про Асоціацію України в ЄС, яка є питанням державного референдуму у Нідерландах.

Щодо референдуму стосовно Угоди про асоціацію, Президент має підкреслити, що в Україні референдум бачать як можливість для України та Нідерландів для глибшого взаємопізнання та співпраці. Гарант також може висловити розуміння стосовно занепокоєння громадян Нідерландів, але запевнити їх, що воно не має підстав, а саме Угода про асоціацію НЕ означає надання Україні перспективи членства в ЄС, а радше означає підтримку та експертизу від ЄС у тому, що стосується реформ у сфері боротьби з корупцією та демократичних перетворень в Україні.

Центр Разумкова опублікував новий випуск Інформаційного бюлетеня №26 зі статтями та інтерв’ю експертів Центру.

У цьому випуску:

  • «Опозиційний блок» не матиме однознаної переваги у місцевих радах на Сході України;
  • Децентралізація дозволить зменшити зв’язки регіонів з центральною владою в Києві;
  • Вибори у так званих ДНР-ЛНР можуть стати підставою для російського вторгнення.

Завантажити випуск

Олександр Банчук, аналітик Центру політико-правових реформ (ЦПРР), опублікував матеріал “44 зі 100 – швидкість руху реформи прокуратури”. У ньому проаналізовано досягнення та проблеми запровадження реформи прокуратури в Україні.

Як зазначає Олександр Банчук, в Україні реформа прокуратури відбувається повільно. Про це свідчать результати моніторингу експертів Центру політико-правових реформ, отримані за шкалою “Спідометру реформ”.

На сьогодні оцінка впровадження Україною задля європейської інтеграції реформи органу прокуратури не перевищує 44 бали зі ста. Такий висновок було зроблено на підставі оцінки виконання близько 30 чітких стандартів у сфері реформування прокуратури авторитетних європейських органів: Венеційської комісії, Парламентської асамблеї Ради Європи (ПАРЄ), Комітету міністрів Ради Європи, Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) та Консультативної ради європейських обвинувачів.

Реформа з децентралізації  після виборів привертає ще більше уваги . Досвід розвинутих держав засвідчив, що успіх реформ значною мірою залежить від двох факторів: організації процесів реформування та залучення до них громадськості. 

Вікторія Найдьонова, аналітик Центру політико-правових реформ (ЦПРР), опублікувала матеріал “Судова реформа – на низькому старті. Чого бракує?”. У ньому проаналізовано зміни до Конституції України щодо реформи судової системи, які депутати сподіваються проголосувати у першому читанні до кінця року.

Як зазначає Вікторія Найдьонова, існує два варіанти конституційних змін в частині правосуддя: перший варіант розробила Конституційна комісія, другий – експерти “Реанімаційного пакету реформ” (РПР). Конституційна комісія пропонує переатестовувати суддів, а експерти РПР кажуть про заміну суддів через новий набір на посади через відкритий конкурс.

Експерти пропонують також низку змін, що допоможуть зробити судову систему справедливішою та незалежнішою. Серед них:

  • набір суддів через прозорий конкурс

Олексій Гарань, професор Києво-Могилянської академії і науковий директор Фонду Демократичні ініціативи, змоделював майбутнє коаліції у Верховній Раді та пояснив, до чого призведуть перевибори до парламенту.

Олексій Гарань зазначив: “Я не пов’язував би майбутнє коаліції з голосуванням за закони для безвізового режиму, хоча саме це голосування цілком може виявити розбіжності всередині коаліції”.

На думку політолога, проведення ще одних дострокових парламентських виборів – це крок до політичної дестабілізації та ускладнення політичної ситуації в Україні. Очевидно, що це відповідає інтересам не України, а якраз Путіна.

“226 голосів для роботи уряду достатньо, тому шанс уникнути дострокових виборів у країни є”, – підсумував аналітик.

Аналітик ВГО «Асоціація сприяння самоорганізації населення» (ACCH), Марія Дзюпин розповіла, як штаби реформ залучають громадськість до процесів об’єднання територіальних громад.

Марія Дзюпин проаналізувала, як залучається громадськість до обговорення, планування та реалізації заходів, пов’язаних із об’єднанням територіальних громад на протязі останніх півроку.

Aктивна фаза добровільного об’єднання територіальних громад розпочалась навесні цього року. Організація цих процесів була покладена на своєрідні «штаби реформ», створені на загальнодержавному, регіональному та місцевому рівнях.

Читати повний аналіз.

Фонд Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва oпублікував аналітичний матеріал “Місцеві вибори в Україні: Попередні політичні підсумки”. У матеріалі оглянуто попередні результати місцевих виборів 25 жовтня 2015 року, а також проаналізовано, які довгострокові виклики можуть постати перед провладною політичною силою вже у післявиборчий період.

Громадянська мережа “ОПОРА” випустила новий епізод програми “Дорогі депутати”.