Четвер 2 червня 2016 року можна назвати найпродуктивнішим днем у роботі Верховної Ради цього скликання.  Не за кількістю ухвалених рішень, а за масштабністю змін, які несуть ухвалені закони, та рівнем їх підтримки народними депутатами. Парламент запустив довгоочікувану судову реформу, внісши зміни до Конституції та ухваливши нову редакцію закону про судоустрій, а також нові закони щодо виконання судових рішень.

Читати більше

2 червня Верховна Рада внесла зміни до Конституції в частині правосуддя, підтримавши відповідний законопроект Президента Петра Порошенка 335 голосами. Того ж дня депутати ухвалили закон «Про судоустрій і статус суддів», який покликаний імплементувати і деталізувати конституційні зміни. І хоча зміст конституційних змін отримав здебільшого позитивну оцінку від українських експертів і міжнародних організацій, пов’язаний із ними закон викликав куди більше критики.

Чи відбудеться в Україні судова реформа? Якими будуть політичні наслідки голосування за зміни до Конституції?

Читати більше

ВГО «Асоціація сприяння самоорганізації населення» розпочинає випуск аналітичних дайджестів, які містять короткі огляди аналітичних записок та статей Асоціації з актуальних проблем реалізації реформи місцевого самоврядування, розвитку самоорганізації та форм демократії участі на місцевому рівні в Україні.

Читати більше

 

19 травня відбувся День Європи у ВРУ, метою якого було прийняття пакету законопроектів, спрямованих на виконання Україною зобов’язань у рамках Угоди про асоціацію з ЄС. Проте перший євроінтеграційний законопроект, що був винесений на голосування, Рада провалила.

В Україні проводиться конституційна реформа, яка передбачає конституційні зміни в 3-х напрямках: права людини; децентралізація; реформа правосуддя.

Також у Парламенті зареєстровано Законопроект «Про внесення змін до статті 78 Конституції України щодо створення політичних передумов для стабільної та ефективної роботи Кабінету Міністрів України» № 4357, який внесений 169 народними депутатами. Законопроект не є результатом роботи Конституційної Комісії – спеціально створеного дорадчого органу при Президентові для розробки конституційної реформи. Законопроект передбачає точкову зміну, яка дозволяє народним депутатам суміщати представницький мандат з діяльністю на посаді Прем’єр-міністра України, членів Кабінету Міністрів України. Зміна до статті 78 Конституції зумовлена тимчасовим політичним інтересом та не ґрунтується на комплексному підході розробки конституційних змін щодо посилення парламентаризму в контексті вдосконалення форм правління. Експерти ЦППР і групи «конституційна реформа» РПР вважають, що посилення парламентаризму має ґрунтуватися на комплексних змінах розділів «Верховна Рада України», «Президент України», «Кабінет Міністрів України» та «Конституційний Суд України» Конституції. Реформа повинна стосуватися балансу гілок влади в межах змішаної форми правління, скасування імперативного мандату, удосконалення законотворчої процедури тощо.

Звільнення Надії Савченко, української льотчиці, яку викрали з території України 2014 року і незаконно тримали під судом і слідством у Росії майже два роки, стало подією з міжнародним резонансом. І значення це звільнення також має як мінімум у двох вимірахи: міжнародному – передовсім в контексті агресії Росії проти України, виконання Мінських домовленостей і відносин Росії з Заходом; і внутрішньому – у потенційному впливі появи такої фігури як Савченко в українському політичному житті.

Читати більше

Два роки після того як українці обрали Петра Порошенка на пост глави держави, експерти пробували оцінити під час прес-конференції «Два роки Президента», що вдалось, а що не вдалося йому зробити за цей термін. Експертна оцінка базувалася на опитуванні 57 фахівців, проведеному Фондом «Демократичних ініціатив» імені Ілька Кучеріва.

Згідно зі звітом Freedom House, Україна потрапила до категорії країн із “перехідним урядом / гібридним режимом”. До неї також віднесено Грузію, Молдову, Македонію, Боснію і Герцеговину та Албанію.

Так, Україна поліпшила свої позиції в рейтингу розвитку демократії –з 4,75 балів у 2014 році до 4,68 балів у 2016-му за 7-бальною шкалою, де 1 – найкраща оцінка, а 7 – найгірша.

Україна – лідер серед пострадянських і навіть центральноєвропейських країн за такими показниками, як активність громадянського суспільства, свобода преси та вільні вибори.

Водночас ми суттєво відстаємо від країн-членів ЄС за рівнем корупції, незалежності судової системи та ефективності урядування.

Попри певні успіхи в демократизації української політичної системи після Революції Гідності, розвиток партійної системи потрапив під загрозу непропорційної концентрації влади в руках партійних лідерів. У цій аналітичній записці проаналізовано небезпечні ініціативи представників політичного керівництва держави та запропоновано рекомендації щодо нівелювання їхніх негативних наслідків.

Читати більше

13 травня Верховна Рада призначила Генеральним прокурором голову парламентської фракції «Блок Петра Порошенка» (БПП) Юрія Луценка, чию кандидатуру того ж дня вніс Президент Петро Порошенко. Цьому передувало ухвалення змін до закону «Про прокуратуру», які дозволили людині без юридичної освіти та досвіду роботи в органах прокуратури стати Генпрокурором. Крім того, закон пом’якшив вимоги до кандидатів на посади прокурорів, передбачив створення Генеральної інспекції, що здійснюватиме розслідування діяльності прокурорів, розширив сферу застосування заочного досудового розслідування та судового розгляду, а також відклав на рік розширення повноважень органів прокурорського самоврядування.

Читати більше