Протидія пропаганді та дезінформації: уроки з України


Протягом останніх років Україна знаходиться на передовій протидії деформаційним кампаніям та інформаційній війні, які веде Російська Федерація. Україна зазнала впливу пропаганди, дезінформації та гібридної війни раніше, ніж європейське або американське суспільства. Маючи унікальний досвід, Україна має широке коло уроків щодо протистояння цим новим явищам.

12 грудня 2017 року Офіс зв’язку українських аналітичних центрів в Брюсселі та Інститут європейської політики Відкритого суспільства спільно організували дискусію в Брюсселі щодо протидії пропаганді та дезінформації, спираючись на досвід України. Обговорення було побудовано на нещодавній публікації “Інтерньюз-Україна” “Слова та війни: Україна перед російською пропагандою”. Учасники заходу розглянули наступні питання: Як Україна бореться з пропагандою та дезінформацією? Які уроки можна винести з досвіду України? Як ЄС, Україна, медіа-професіонали та інші партнери могли б працювати разом для вирішення цієї проблеми?

“Слова та війни: Україна перед російською пропагандою” – це аналітична публікація, розроблена громадською організацією “Інтерньюз Україна” за підтримки Європейського Союзу та Міжнародного фонду “Відродження” в рамках проекту “Громадянська синергія” та під егідою Української національної платформи Форуму громадянського суспільства Східного партнерства. Зміст публікації є винятковою відповідальністю авторів і не обов’язково відображає погляди Європейського Союзу та Міжнародного фонду “Відродження”.

Відкриваючи конференцію, Іскра Кірова, старший аналітик з питань політики Інституту європейської політики Відкритого Суспільства, підкреслила важливу роль, яку грали і продовжують грати фейкові новини в усьому світі.

Кірова: “Росія стала дуже сильною у використанні цінностей в якості зброї на Сході і в багатьох країнах Заходу також”.

Олена Пристайко, виконавчий директор Офісу зв’язку українських аналітичних центрів у Брюсселі та модератор конференції, підкреслила той факт, що Україна була на передовій протидії російській пропаганді. Українці напряму вивчали інформаційну війну через російську агресію проти країни. Вони перевіряли свої оборонні стратегії та тактику, і публікація, представлена Інтерньюз на цій конференції, є засобом, який допоможе Україні зробити свій внесок в боротьбу з цим явищем у європейському та глобальному масштабі.

Пристайко: “Пропаганда означає використання найкращих якостей демократії проти демократії”.

Андрій Кулаков, програмний директор “Інтерньюз-Україна”, підкреслив, що всі стикаються з загрозою втручання Росії в повсякденне життя. Він поділився двома найкращими практиками України для протистояння цьому явищу: по-перше, для ефективної боротьби з пропагандою необхідна тісна співпраця між громадянським суспільством та державними органами влади. По-друге, Україна запровадила кілька обмежень для російських каналів зв’язку в країні. Щоб протистояти російській пропаганді на своїй території, держави-члени ЄС повинні визнати, що пропаганда полягає не лише в інформації, а, скоріше, в питанні безпеки, тож необхідно підвищити рівень обговорення. Нарешті, нам потрібно сприяти позитивному наративу про демократію.

Кулаков: “Існує велика потреба у позитивному наративі. Потрібно краще проілюструвати значення демократії”.

Говорячи про найкращі практики України у протидії російській пропаганді, Володимир Єрмоленко, директор європейських проектів в “Інтерньюз-Україна”, підкреслив успіх України у створенні тренду  розвінчання фейкових новин, які поширювалися в багатьох інших країнах. Однак боротьбі з пропагандою завжди перешкоджає дилема між безпекою та свободою, яку вона викликає. Питання безпеки часто недооцінюється в цих випадках, і Україна та ЄС повинні працювати разом, щоб знайти правильний баланс між ними. Нарешті, він додав, що з пропагандою не слід боротися за допомогою іншої форми національної пропаганди, а скоріше за рахунок підвищення стійкості до дезінформації шляхом розвитку медіа-грамотності та прозорості, а також перегляду журналістських стандартів та етики.

Єрмоленко: “Ви можете протистояти пропаганді з невеликими ресурсами, з добровольцями, але це не означає, що ці заходи не повинні фінансуватися. Це завжди дилема між безпекою та свободою, де  європейці схиляються до останньої”.

Для Рікарда Йозвіка, брюссельського кореспондента Radio Free Europe/Radio Liberty, російська пропаганда надзвичайно гнучка, і саме тому вона може орієнтуватися на всіх. Росія дуже добре виявляє, як атакувати держави-члени через дезинформацію: для Німеччини вони зосереджувались на міграції, для Литви – на меншинах, для Великобританії – на Brexit, для Іспанії  – на сепаратистських питаннях, тощо. ЄС має конкретно визначити, де загроза для кожної держави-члена. Це означає проведення цілодобового моніторингу того, що відбувається, щоб зрозуміти, яка частина суспільства залежить від якого типу інформації. Однак він залишається досить скептичним, що цього можна бути досягнути.

Йозвік: “Пропаганда є гнучкою, тому вона настільки ефективна. Однак, я бачу невелику політичну волю і недостатньо бюджету для боротьби з цією проблемою в державах-членах ЄС”.

Джайлс Портман, керівник групи Стратегічних комунікацій, Європейська служба зовнішньої діяльності, поділився успіхами своєї команди за останні два роки: було виявлено 3500 прикладів дезінформації, які були пояснені постійно зростаючій аудиторії. Як визнання їхньої додаткової вартості та репутації, група Стратегічних комунікацій отримає значне збільшення бюджету на наступний рік. Це демонструє відданість ЄС боротьбі з пропагандою на інституційному та індивідуальному рівнях. Проте, всебічного висвітлення пропагандистських загроз на регіональному рівні все ще бракує, і необхідна більша участь національних установ. Для вирішення цих питань команда Stratcom нещодавно створила неформальну робочу групу з урядом України, яка допомогла з визначенням стратегічних комунікацій та розпочала ініціативу щодо підтримки українських ЗМІ. Вони прямо запитали 350 журналістів, з якими труднощами вони стикаються, щоб дозволити ЄС краще вирішувати їх.

Портман: “З розвитком нових технологій стане ще важче протистояти пропаганді в наступні роки”.