Дезінформація проти України та ЄС у період пандемії COVID-19


19 травня 2020 року Офіс зв’язку українських аналітичних центрів у Брюсселі у співпраці з Фондом Фрідріха Науманна за Свободу та за підтримки Європейського Союзу провів вебінар “Дезінформація проти України та ЄС у період пандемії COVID-19”.

Панелісти та учасники вебінару обговорили широке коло питань, зокрема, які нові виклики поставила перед ЄС та Україною пандемія COVID-19, як вони протидіють втручанню та дезінформації, а також як можуть створити синергію для максимізації своїх зусиль у цій боротьбі.

Олена Карбу, виконавча директорка Офісу зв’язку українських аналітичних центрів у Брюсселі, модераторка дискусії, відкрила захід, підкресливши важливість спільних зусиль у боротьбі з дезінформацією, яка під час пандемії COVID-19 впливає на життя людей.

Карбу: “В останні роки Європейський Союз та Україна перебувають на передовій війни з дезінформацією”.

Томас Ілька, регіональний директор Європейського діалогу, Фонд Фрідріха Науманна за Свободу, у своєму вітальному слові підкреслив, що боротьба з дезінформацією є одним із пріоритетів роботи Фонду Фрідріха Науманна за свободу.

Ілька: «І Україна, і Європейський Союз були одним з полів битви  дезінформаційної війні, і це все активізувалося у період COVID-19».

Володимир Єрмоленко, директор з аналітики “Інтерньюз-Україна”, підкреслив, що ситуація щодо розповсюдження та подолання COVID-19 в Україні постійно змінюється. Так само змінилося і політичне середовище. За словами пана Єрмоленка, російські та проросійські актори в Україні зараз використовують різні інформаційні канали, що є “дуже небезпечним”. Ці актори використовують пандемію як інструмент дезінформації задля досягнення своїх політичних цілей. З’явилося багато нових дезінформаційних наративів, але більшість з них є варіаціями вже існуючих, таких як “Україна – це failed state” або “Захід хоче купити чи пограбувати Україну”.

Єрмоленко: «Домайданівські актори стають все сильнішими та  розпочинають широку дезінформаційну кампанію».

Юргіс Вілкінскас, заступник директора відділу стратегічних комунікацій, Європейська служба зовнішньої дії, підкреслив, що COVID-19 значно змінив правила гри. З одного боку, його використовують традиційні суб’єкти дезінформації (прокремлівська екосистема), а з іншого – в даний час існує багато дезінформації, яка полягає у ненавмисному поширенні теорій змов. Відповіді на це мають бути різними. Що стосується України, то існує досить багато дезінформаційних наративів, зокрема такі: “Україна не в змозі боротися з COVID-19”, “Україна кидає Донбас напризволяще” або “європейські союзники забули про Україну”.

Вілкінскас: «Дезінформація навколо COVID-19 прямо впливає на реальне життя».

Надія Романенко, аналітикиня TEXTY.ORG.UA, представила динаміку російської дезінформації в Україні на основі щотижневого моніторингу, який проводять TEXTY.ORG.UA. За даними моніторингу, коронавірус – це головна тема на даний момент, і існуючі дезінформаційні наративи обертаються навколо цієї теми. Вона також підтвердила, що ключові повідомлення російської дезінформації щодо коронавірусу ґрунтуються на вже існуючих наративах. Пані Романенко позитивно оцінила роботу українського уряду з надання необхідної інформації щодо карантину та ситуації з COVID-19.

Романенко: «Українське громадянське суспільство та влада справляються з коронавірусом досить добре».

Танел Танґ, член Групи підтримки України, Європейська комісія, наголосив на важливості співпраці різних суб’єктів усіх рівнів у сфері боротьби з дезінформацією. Пан Танґ описав підтримку ЄС Україні у цій галузі. Громадянське суспільство є дуже важливою частиною цієї підтримки. Наприклад, ЄС надає підтримку для запуску телепрограми щодо протидії фейковим новинам у співпраці з місцевою українською платформою. Взаємодія з урядом також має важливе значення. У цих умовах було посилено співпрацю з Міністерством закордонних справ України. За словами пана Танґа, ЄС також активізує свою підтримку у східній та південно-східній Україні, а також сприятиме діяльності з підвищення медіаграмотності в цих регіонах.

Танґ: «Підтримка свободи слова та медіа є дуже важливою у контексті COVID-19».

Вероніка Вічова, керівниця програми “Спостереження за Кремлем”, Центр “Європейські цінності”, зазначила, що найкращий спосіб подолати кризу – це бути готовими до неї заздалегідь. На жаль, у багатьох випадках країни-члени ЄС були недостатньо підготовлені, особливо якщо мова йде про комунікацію та боротьбу з дезінформацією. Однак пані Вічова згадала кілька цікавих та винахідливих прикладів контрзаходів. Вона також зазначила, що у сучасних умовах багатьом урядам допомагає громадянське суспільство та приватний сектор. Крім того, пані Вічова розглянула різні типи каналів, які використовуються урядами для комунікації з громадськістю (спеціальні веб-сайти, месенджери, чат-боти та інші).

Вічова: “Ця криза показала важливу роль громадських мовників”.