6 листопада 2020 року Офіс зв’язку українських аналітичних центрів у Брюсселі за підтримки Міжнародного фонду “Відродження” та у співпраці з проєктом «3 DCFTAs» та Форумом громадянського суспільства Східного партнерства організував вебінар “Східна Європа – між демократією та конфліктом”.

Вебінар зібрав експертів з усіх шести країн з метою надати унікальний регіональний огляд.

Стівен Блокманс, директор з досліджень (тимчасовий), CEPS, відкрив захід, окресливши контекст дискусії. Шість країн Східного партнерства одночасно переживають визначні події. Білорусь зазнала величезних потрясінь після сфальсифікованих президентських виборів; Україна опинилася у фундаментальній конституційній кризі; Молдова та Грузія провели вибори, а Вірменія та Азербайджан воюють за Нагірний Карабах.

Блокманс: «Усі шість країн Східного партнерства одночасно опинилися на роздоріжжі».

Олена Карбу, співзасновниця та виконавча директорка, Офіс зв’язку українських аналітичних центрів у Брюсселі, наголосила на важливості теми вебінару з урахуванням сучасних подій у країнах. Шість країн Східного партнерства стикаються з подібними проблемами: боротьба з пострадянською спадщиною, територіальні конфлікти та постійне втручання Росії. За словами пані Карбу, країни об’єднані в рамках Ініціативи “Східне партнерство”, яка нещодавно була вдосконалена новими пропозиціями щодо підвищення стійкості з метою посилення розвитку держав та співпраці між країнами.

Олена Карбу: «Усі країни переживають політичні перетворення і, сподіваємось, призведуть до повноцінної демократієї в кожній країні».

Андрій Яхорау, Центр європейської трансформації, Білорусь, ФГС СхП, зазначив, що офіційні результати виборів у Білорусі були сприйняті суспільством як цинічна фальсифікація, що і спричинило масові протести. Безумовно, вибори не були вільними та чесними. Зокрема, міжнародні спостерігачі не могли організувати повноцінне спостереження, і масові порушення були зафіксовані у день виборів. Основним питанням білоруських виборів стала зміна політичного керівництва Олександра Лукашенка. Суспільство накопичило бажання змін у напрямку розширення демократичних прав, громадянських свобод та більшої економічної свободи. Ситуація після виборів кардинально змінила білоруський політичний ландшафт – на сцену вийшли нові політичні структури. Наразі у Білорусі існує історично високий рівень політичної мобілізації суспільства.

Яхорау: «Надзвичайно високий рівень політичної мобілізації під час виборчої кампанії та цинічна фальсифікація результатів виборів виштовхнули людей на вулиці».

Вероніка Мовчан, Інститут економічних досліджень та політичних консультацій, Україна, підкреслила, що зараз є дві великі події, які формують політичний ландшафт у країні. З одного боку, 25 жовтня в Україні відбулися перші місцеві вибори за новим Виборчим кодексом та адміністративною структурою. У цілому, вибори були демократичними, конкурентними та чесними. Неформальне опитування громадської думки, ініційоване Президентом, стало найбільш обговорюваним питанням. Місцеві вибори показали, що підтримка президентської партії «Слуга народу» зменшилася. В результаті політична ситуація в країні стала набагато різноманітнішою. Другою важливою подією є конституційна криза. За кілька днів після виборів Конституційний Суд України прийняв рішення, яке руйнує всю архітектуру антикорупційної реформи в країні. Національне агентство з питань запобігання корупції було позбавлене права збирати електронні декларації державних службовців та суддів, було скасовано кримінальну відповідальність за неправдиву інформацію в публічних деклараціях та обмежено доступ громадськості до декларацій. Спроби врегулювати цю кризу показують, що в даний час не існує потужної політичної сили на чолі з Президентом.

Мовчан: “Єдність між Президентом та парламентською більшістю було втрачено”.

Деніс Ченуша, Експерт-Груп, Молдова, зазначив, що у Молдові відбувся перший тур президентських виборів. Загальна явка в першому турі була меншою, ніж у 2016 році. Водночас була помічена величезна мобілізація молдавської діаспори та мігрантів. Міжнародні спостерігачі позитивно оцінили якість виборів. Майя Санду отримала близько 36%, Ігор Додон – 32%. У другому турі обидва кандидати намагатимуться перерозподілити голоси, отримані іншими шістьма кандидатами. Є два фактори, які можуть бути дуже важливими для результатів: голосування діаспори та жителів Придністровського регіону.

Ченуша: “Наразі шанси обох кандидатів майже однакові”.

Гіа Нодіа, Державний університет Ілії, Грузія, прокоментував конституційні та політичні результати парламентських виборів у Грузії. 8 опозиційних партій не визнали легітимності виборів та відмовились займати свої депутатські місця. “Грузинська мрія” отримала 75 мандатів із 76, необхідних для більшості. Партія Міхеїла Саакашвілі підтвердила своє домінуюче становище серед опозиції. Інші опозиційні партії колективно отримали близько 15%. Отже, грузинський політичний ландшафт продовжує поляризуватися між прихильниками Іванішвілі та Саакашвілі. Опозиція стверджує, що були величезні порушення, які вплинули на результати виборів. Однак міжнародні спостерігачі не ставили під сумнів легітимність виборів.

Нодія: “Вибори спричинили політичну кризу”.

Беньямін Погосян, Асоціація політичних наук Вірменії, Вірменія, зазначив, що війна в Нагірному Карабасі не стала несподіванкою. Однак активна та безпосередня участь Туреччини у цій війні була неочікуваною і для Вірменії, і для Росії. Це стало причиною того, що Азербайджан здобув перевагу. Станом на сьогодні війна триває. Очевидно, Росія не зацікавлена в повній перемозі Азербайджану, оскільки це надішле чітке повідомлення про те, що не Росія, а Туреччина є ключовим гравцем на Південному Кавказі. Швидше за все, Росія надасть більше озброєння Вірменії, щоб допомогти їй отримати перевагу над азербайджанською армією. Крім того, існує ймовірність того, що Росія проштовхуватиме ідею розміщення своїх миротворців у Нагірному Карабасі, але навряд чи Туреччина погодиться на такий варіант.

Погосян: «У найближчі місяці ми спостерігатимемо продовження війни».

Шахла Ісмаїл, Асоціація жінок за раціональний розвиток, Азербайджан, ФГС СхП, погодилася з попереднім спікером, що війна у Нагірному Карабасі не була несподіваною. Це було лише питанням часу через провал дипломатії, який спостерігався протягом останніх років. На жаль, зараз є втрати з обох сторін. Також відбувається зміна парадигми щодо участі третіх сторін: Росію як основну третю сторону замінила Туреччина. Пані Ісмаїл зазначила, що, схоже, люди готові забути всі свої проблеми та виклики, поки уряд не поверне території.

Ісмаїл: “Незалежно від того, наскільки національна легітимність правлячого режиму була зміцнена за останні кілька тижнів, вона повинна бути підкріплена також політичними реформами всередині країни”.

Майкл Емерсон, асоційований старший науковий дослідник, CEPS, підсумував, що зараз у Східній Європі спостерігаються надзвичайно жваві політичні процеси.