Економічні та соціальні наслідки пандемії COVID-19 в країнах Східного партнерства


17 червня 2020 року Офіс зв’язку українських аналітичних центрів у Брюсселі у співпраці з проектом «3 DCFTAs» та Форумом громадянського суспільства Східного партнерства (ФГС СхП) та за підтримки Європейського Союзу організував вебінар «Економічні та соціальні наслідки пандемії COVID-19 в країнах Східного партнерства».

Панелісти та учасники заходу обговорили ситуацію, що склалася у країнах  Східного партнерства, зосередившись на наступних питаннях: превентивні заходи та макроекономічний вплив пандемії COVID-19, вплив пандемії на важливі галузі, соціальний вплив, а також оцінка тяжкості кризи та суспільної солідарності та стійкості до неї. Вебінар надав змогу зрозуміти та оцінити потенціал країн Східного партнерства щодо їх здатності впроваджувати реформи, а також спрогнозувати їхній подальший соціальний та економічний розвиток. Крім того, учасники дискусії обговорили потреби країн, а також внутрішню та міжнародну реакцію на них, включаючи допомогу та підтримку ЄС.

Олена Карбу, Офіс зв’язку українських аналітичних центрів у Брюсселі, відкрила захід, підкресливши важливість не лише дізнатися про ситуацію у кожній окремій країні Східного партнерства, але й поглянути на регіон у цілому, порівняти та обмінятися найкращими практиками.

Карбу: «Обізнаність щодо впливу COVID-19 на соціально-економічний розвиток цих країн також допоможе нам зрозуміти можливості та загрози для продовження реформ у країнах Східного партнерства, які підписали Угоди про асоціацію з ЄС, в тому числі в Україні» .

Майкл Емерсон, CEPS, Бельгія, підкреслив цінність дискусії, адже вона охоплює весь спектр різних підходів до подолання кризи, спричиненої COVID-19. Пан Емерсон також зазначив, що проект «3 DCFTAs» видає серію бюлетенів, присвячених ситуації в усіх країнах європейського сусідства.

Емерсон: «Велике питання, яке слід з’ясувати, полягає у тому, наскільки жорсткими і швидкими мають бути карантинні обмеження, щоб отримати оптимальні результати як з епідеміологічної точки зору, так і з точки зору економічних та соціальних наслідків».

Жерон Віллемс, Директорат з питань сусідства і розширення, Європейська Комісія, представив огляд допомоги ЄС, спрямованої на підтримку країн Східного партнерства у боротьбі з COVID-19. За словами пана Віллемса, ЄС спільно з країнами-членами зумів залучити ≈1 млрд. євро грантової допомоги країнам Східного партнерства у рамках ініціативи «Team Europe». ЄС виділив 80 млн. євро для короткострокової відповіді. Однак реальні соціально-економічні наслідки ще попереду, тому ЄС виділив близько 900 млн. євро грантової допомоги для країн Східного партнерства, спрямованих на підтримку МСП, фіскальної системи та громадянського суспільства. Крім того, ЄС також надає позики задля підтримки окремих країн Східного партнерства.

Віллемс: «Ми намагаємось забезпечити спроможності громадянського суспільства, які б не дозволили найбільш незахищеним групам найсильніше постраждати від пандемії».

Тамара Ковзірідзе, Reformatics, Грузія, представила короткий огляд ситуації у Грузії. За словами пані Ковзірідзе, наразі у Грузії зафіксовано 888 випадків інфікування, тоді як близько 82% хворих уже одужали. Зараз Грузія перебуває у процесі зняття обмежень. Що стосується економічного впливу, то МВФ прогнозує негативне зростання на -4% у 2020 році, тоді як ЄБРР прогнозує негативне зростання на рівні -5,5%. Однак кінцеві економічні показники можуть бути гіршими. Крім того, Грузія стикається з проблемами іноземних інвестицій і тиском на платіжний баланс, оскільки країна залежить від доходів від туризму та сфери послуг. За словами пані Ковзірідзе, ситуація виглядає добре з точки зору громадського здоров’я, але економічні прогнози не дуже обнадійливі. Крім того, економічна ситуація може погіршитися через майбутні вибори 2020 року, які додають невизначеності щодо прийняття бізнес-рішень та негативно впливають на інвестиційну динаміку, завдяки чому приватний сектор перебуває у режимі очікування.

Ковзірідзе: «Наразі Грузія порівняно добре справляється з кризою, спричиненою  COVID-19».

Беньямін Погосян, Асоціація політичних наук Вірменії, Вірменія, зазначив, що ситуація у сфері охорони здоров’я у Вірменії не така позитивна, як у Грузії. Незважаючи на 40-денний карантин, який було запроваджено урядом, багато людей не дотримувались правил, а жодних зусиль уряду, щоб вплинути на це, не було. Починаючи з кінця квітня, спостерігалося значне зростання випадків COVID-19. Тим не менш, з 4 травня у країні не проводяться карантинні заходи. На сьогоднішній день у Вірменії інфіковано понад 17000 людей. У квітні економіка країни знизилася більш ніж на 17%. Уряд прогнозує зниження економіки на 2-3% у 2020 році, незалежні експерти очікують падіння на 7-10%.

Погосян: «Ситуація у Вірменії, на жаль, не така позитивна, як у Грузії».

Деніс Ченуша, Експерт-Груп, Молдова, заявив, що кількість інфікувань у Молдові збільшується. Молдова була єдиною країною регіону, яка запровадила надзвичайний стан на два місяці, але цей період не дуже допоміг владі у стримуванні розповсюдження вірусу. Найбільше випадків (406) з початку пандемії було зареєстровано 11 червня. За словами пана Ченуші, населення країни вважає, що влада не здатна ефективно долати кризу. Примітно, що близько 17% інфікованих є медичним персоналом. У Придністровському регіоні кількість інфекцій є досить низькою. Прогнози передбачають зниження ВВП країни на 6% у 2020 році, але реальна цифра може бути значно більшою через поглиблення кризи у сфері охорони здоров’я та погіршення економічних показників. Більше того, посуха поставила під загрозу урожай 2020 року.

Ченуша: «Ситуація у Молдові не є позитивною».

Вероніка Мовчан, Інститут економічних досліджень та політичних консультацій, Україна, зазначила, що в Україні також спостерігається збільшення випадків COVID-19. Кількість нових зареєстрованих випадків зросла з 500 до приблизно 700 випадків на день. Тим не менш, є деякі дані, які показують, що ситуація може бути не такою поганою, якою вона була у деяких європейських країнах. По-перше, Україна нарешті почала тестувати набагато активніше, ніж раніше. По-друге, загальна кількість смертних випадків у країні не вища порівняно з показниками минулого року. По-третє, Україна наразі не має завеликого тиску на систему охорони здоров’я, принаймні у кількості зайнятих ліжок. В економічній сфері Україна безумовно стикається з кризою. За різними оцінками, діапазон зниження ВВП коливатиметься від 2% до 11%. За узагальненими оцінками, ВВП у 2020 році знизиться в межах 5-8%. Наразі скорочення у сфері сільського господарства було найменшим, лише на кілька відсоткових пунктів, хоча негативний вплив посухи може проявитись пізніше. За словами пані Мовчан, в Україні зараз дуже низька інфляція та стабільний обмінний курс, але знижується імпорт, зростає безробіття та зменшуються кількість вакансій. Макроекономічні показники України наразі постраждали менше, ніж у попередні кризи, і тому країна може швидше відновитись. Однак, якщо ревізіоністські сили у внутрішній політиці візьмуть гору та зруйнують основи, криза може поглибитися, а відновлення – сповільнитися.

Мовчан: «Ситуація в Україні подібна до Вірменії та Молдови».

Андрій Яхорау, Центр європейської трансформації, Білорусь, ФГС СхП, зазначив, що у Білорусі наразі налічується 56000 випадків COVID-19, проте спостерігається тенденція до зменшення кількості нових випадків. Загалом ситуація не є позитивною. У секторі охорони здоров’я ситуація, здається, досягає критичного рівня стійкості. Крім того, є багато сумнівів у правдивості статистичних даних, особливо даних щодо смертності. З точки зору економічної ситуації, білоруська економіка потерпає від двох головних проблем: наслідків COVID-19 та падіння доходів від експорту нафти. За прогнозами  очікується, що ВВП у цьому році знизиться щонайменше на 4%. МВФ прогнозує падіння ВВП на 6%. Крім того, Білорусь стикається зі зниженням зовнішньої торгівлі. За словами пана Яхорау, ситуація на ринку праці є більш-менш стабільною, але людей турбує зниження доходів та можливе безробіття.

Яхорау: «Білорусь має найбільшу кількість інфікувань порівняно з іншими країнами Східного партнерства».