Україна – ключ до відновлення відносин ЄС-Росія


20 жовтня 2015 р. у Брюсселі Центр європейських політичних досліджень (ЦЄПД) провів дискусію на тему «Чого хоче Росія та як Захід повинен відповідати?».

Учасники заходу обговорили особливості російської міжнародної політики та виклики, які ця політика становить для стабільності та безпеки Європи і світу.

Фіона Хілл, директорка Центру з дослідження США та Європи при Інституті Брукінгс та співавторка книги «Пан Путін: Оперативник у Кремлі», оглянула фактори, які DSC00398призвели до встановлення путінського режиму та останніх воєнних дій за участю Росії. Дослідниця зауважила, що для розуміння поведінки Росії на світ
овій арені варто окреслити її рушії. «Росія як сукупність росіян насправді немає значного впливу на формування та прийняття політичних рішень». Вектор російської політики визначає владна вертикаль, очолювана Володимиром Путіним. «Уніполярного» президента Путіна нерідко вважають одноосібним диктатором, проте він насправді «виражає переконання, характерні для ширшого кола людей». Йдеться, зокрема, про покоління, народжене одразу по Другій Світовій війні та болюче пережило розпад СРСР. Ця когорта, як і сам Путін, вважають першорядним завданням відновлення та зміцнення впливу Росії, суттєво послабленого занепадом СРСР. З цією метою Росія активно маніпулює мовним питанням та концептом так званого «руского міра». Задля посилення впливу на сусідні країни Росія навіть вдається до військової інтервенції. Така риторика супроводжувала незаконну анексію Криму та дестабілізацію Східної України.

Про відповіді ЄС на таку зовнішню політику Росії, зокрема щодо країн Східного партнерства, розповів Фернандо Андресен Гімараес, голова департаменту Росії при Європейській службі зовнішніх справ. Незаконна анексія Криму та дестабілізація Східної України, як і численні випадки порушення прав людини в Росії та загострення ситуації в Сирії, викликають стурбованість ЄС, а втім ЄС має одностайну відповідь. Пан Гімараес запевнив, що ЄС не піде на компроміси Росії, доки ситуація в Україні не буде врегульована. «Це неодмінна умова для стосунків Росії та ЄС», – зауважив він. ЄС залишається твердо переконаним у такій позиції та закликає до конструктивного діалогу із Російською Федерацією. Наразі пріоритетними для ЄС є «посилення досягнутих домовленостей і припинення військових дій». Посадовець наголосив, що реакція Росії на Угоду про зону вільної торгівлі між Україною та ЄС, яка вступить у дію 1 січня 2016 року, буде важливим показником того, чи позиція Росії щодо України змінилася. Він додав, що крім економічних засобів впливу на Росію у вигляді санкцій, ЄС також активно бере участь у врегулюванні напруженої ситуації дипломатичним шляхом, зокрема через Мінські домовленості.

Стівен Блокманс, модератор дискусії та голова відділу з питань європейської зовнішньої політики ЦЄПД поцікавився, як повинні відбуватися перемовини між ЄС, країнами Східного партнерства та Росії. На переконання Фернандо Андресен Гімараеса, такий процес може відбуватися у вигляді діалогу, який має розпочинатися виключно з ініціативи країн Східного партнерства. В іншому разі, ЄС не дозволить Росії втручатися у двосторонні стосунки між ЄС та країнами Східного партнерства.

Дивитися відео з конференції.