Експертний діалог: українсько-угорські відносини. Вебінар 1


Міжнародний центр перспективних досліджень за підтримки Міжнародного Вишеградського фонду розпочинає проект “Україна та країни Вишеградської четвірки: на шляху до кращого взаєморозуміння та добросусідства”. Разом із партнерськими організаціями, а саме  Інститут міжнародних відносин та торгівлі (Угорщина), Інститут економічних та соціальних реформ (Словаччина) та Фундація імені Броніслава Гемерека (Польща) експерти МЦПД в рамках першого вебінару обговорили проблематику українсько-угорських відносин. Починаючи з 2017 року, відносини двох країн перебувають у стані постійного загострення. Тригером конфлікту з Угорщиною стало прийняття Закону України про освіту, мовна стаття якого викликала різку критику угорського уряду та згодом призвела до блокування офіційним Будапештом низки ініціатив у відносинах Україна-НАТО. Нещодавно ситуація сягнула ескалації після скандалу з “угорськими паспортами” для мешканців Закарпаття та взаємних дипломатичних погроз між офіційним Києвом та Будапештом.

Під час онлайн вебінару, ініційованого МЦПД, експерти обговорили причини виникнення непорозумінь між Україною та Угорщиною, наявні відмінності в політиці добросусідства, а також виокремили можливі сценарії розвитку відносин між Україною та Угорщиною в майбутньому.

Наразі відносини України з західними країнами-сусідами характеризуються двома важливими факторами – асиметричністю та ієрархічністю. Асиметричний характер відносин визначається насамперед тим, що роль західних сусідніх країн для України є значно важливішою, ніж роль України для них. І як наслідок – ціна, яку України платить за погіршення стану відносин з сусідами є значно вищою, ніж та, яку потенційно доведеться заплатити країнам-сусідам за кризу у відносинах з Україною. Фактор ієрархічності пов’язаний з місцем та роллю “українського питання” у внутрішньо- або зовнішньополітичному порядку денному західних сусідів. Для жодної з країн-сусідів, українська проблематика не володіє пріоритетністю, а перетворилась скоріше на додаткову складову до інших більше важливіших питань.

Тим часом регіон Східної Європи опинився у полоні регіональних процесів, пов’язаних з ростом впливу націоналізму. Ланцюгова реакція побудови національних ідентичностей призводить до взаємної ворожнечі, історичних та мовних суперечок, боротьби за лояльність національних меншин та інших подібних процесів. Як наслідок, потенціал до регіональної співпраці між країнами зменшується, а протиріччя лише зростають.

Враховуючи можливі небажані наслідки від існуючих тенденцій, основною метою проведення експертних обговорень МЦПД є пошук спільних дієвих механізмів для нормалізації відносин та добросусідства між Україною та країнами-членами Вишеградської групи.

Першочергово експерти рекомендують застосувати наступні кроки на шляху впровадження політики сусідства та покращення відносин між Україною та Угорщиною: створення більш широкого регіонального контексту та усвідомлення, що вищезгадані країни є частиною одного регіону, співпраця в якому може розширити можливості для обох країн; відкритий та чесний діалог щодо інтересів, які стоять за різними позиціями країн з того чи іншого питання; утримання від анти-української чи анти-угорської риторики у внутрішніх дискурсах обох країн; пошук можливостей для спільних проектів у сфері енергетики, регіональної безпеки, екології, боротьби з транснаціональними загрозами.

Виконання саме таких першочергових рекомендацій дозволить зменшити кількість виникнення кризових явищ між Україною та Угорщиною, свідками яких суспільство продовжує перебувати вже другий рік поспіль.

Джерело: МЦПД