21 червня 2022 року Офіс зв’язку українських аналітичних центрів у Брюсселі у співпраці з Міжнародним фондом «Відродження», Центром європейських політичних досліджень, GLOBSEC та за підтримки Європейського Союзу в рамках проекту EU4USociety організовує онлайн дискусію «Надання Україні статусу кандидата на членство в ЄС: застереження та перспективи».

Олена Карбу, Офіс зв’язку українських аналітичних центрів у Брюсселі, привітала учасників вебінару. Пані Карбу відзначила важливість надання Україні статусу кандидата в ЄС та відповіді на занепокоєння тих, хто сумнівається, чи готова країна до цього.

Карбу: «Не буде перебільшенням сказати, що українські та європейські експертні спільноти зробили свій внесок у позитивний висновок Європейської комісії».

Дмитро Шульга, Міжнародний фонд «Відродження», наголосив на важливості публічної заяви про підтримку негайного надання Україні статусу кандидата в ЄС лідерами Франції, Німеччини, Італії та Румунії під час їхнього візиту до Києва, а також висновку Європейської комісії щодо рекомендації до Європейської ради про надання Україні цього статусу. Примітно, що згідно з пропозицією Єврокомісії, умови будуть сформульовані після негайного надання статусу кандидата.

Шульга: «Подивимося, яким буде рішення Європейської ради цього тижня».

Леонід Літра, Центр «Нова Європа», зазначив, що всі питання, які порушив пан Шульга, обговорюються в Україні. Є досить позитивна думка і розуміння того, що сталося, коли Європейська комісія рекомендувала надати Україні статус кандидата. Це було рішення, якого навіть не всі очікували; однак чудово, що це сталося. Експерт зазначив, що на рішення Єврокомісії вплинув візит лідерів європейських країн минулого тижня. Після того, як вони приїхали і висловили свою підтримку, Єврокомісія не могла дати іншої рекомендації. Лідери ЄС зрозуміли, що ненадання Україні статусу кандидата матиме руйнівний вплив на ЄС та Україну. Пан Літра висловив сподівання, що рішення Євро-Саміту цього тижня буде позитивним, а подальший процес буде динамічним для України.

Літра: «Ми повинні переконатися, що не повторимо долю Балкан».

Олена Галушка, Центр протидії корупції (Київ) та Міжнародний центр української перемоги (Варшава), представила погляд щодо рекомендації Єврокомісії та поділилася думкою про те, що відкриває для України статус кандидата в ЄС. Експертка зазначила, що проект, який було надано Україні, є найкращим важелем для просування українських реформ. Зазвичай умови спрацьовують, коли вони мають потенціал підштовхнути і заохотити владу до реформ. У випадку надання статусу потенційного кандидата ці умови в основному мали би протилежний ефект. Пропозиція надати статус кандидата в ЄС вже за кілька днів, а потім запропонувати перелік пріоритетних реформ, невиконання яких спричинить загрозу призупинення статусу кандидата в ЄС для України, фактично матиме ефективний вплив на владу України. Наявність  статусу кандидата та загроза його призупинення сформує політичну волю української влади для проведення реформ. Також експертка зазначила, що антикорупційні активісти задоволені інструментом, який запропонувала Єврокомісія, оскільки він відповідає їхнім вимогам і занепокоєнню країн, які скептично ставилися до реформ України.

Галушка: «Висновок Європейської комісії дає нам найкращий важіль для просування реформ в Україні».

Майкл Емерсон, CEPS, очікує позитивної відповіді від Європейської ради щодо надання Україні статусу кандидата до кінця цього тижня, після візиту чотирьох європейських лідерів до Києва та відкликання опозиційних голосів Данії та Нідерландів. Він зосередився на процесі вступу та кроках, які Україна має зробити на шляху до цього процесу, посилаючись на рекомендації, розроблені CEPS та CEP в «Шаблоні для поетапного вступу в ЄС». Перші два етапи проходять перед приєднанням, а вже на третьому етапі мова йде про договір про приєднання. Пан Емерсон визначив третій етап як найважливіший, оскільки на цьому етапі країна вважається новою державою-членом з доступом до фінансування, повною участю в інституціях та політиці ЄС, але позбавлена ​​права вето. Є небезпідставне занепокоєння з боку ЄС з приводу зловживання використанням права вето новими державами-членами, оскільки Болгарія використала його проти Північної Македонії, а Угорщина – проти правил мінімального оподаткування корпорацій, тому ЄС не може дозволити собі вступ нових слабких демократій. Він також зазначив, що в ЄC ведуться дебати щодо зменшення використання права вето та розширення використання більшості голосів, щоб уникнути таких ситуацій, що також є основною ідеєю в рекомендаціях, розроблених CEPS та CEP. На завершення пан Емерсон рекомендував українському уряду та політикам, перебуваючи на третьому етапі, добровільно запропонувати вступ України до ЄС без права вето, щоб заспокоїти найобережніші держави-члени, аби уникнути долі західнобалканських держав, які отримали статус потенційного членства, але так і не вступили до ЄС.

Емерсон: «Зловживання правом вето відносно новими державами-членами завдає шкоди функціональності ЄС».

Олена Хилько, Інститут політики GLOBSEC, висвітлила центральноєвропейську зацікавленість у підтримці кандидатури України на членство в ЄС. Вона підкреслила різницю між суспільною підтримкою членства України в ЄС та ставленням до цього політичних еліт. У той час як 71% населення ЄС підтримують прагнення України до євроінтеграції, частка населення Центральної Європи, яке позитивно ставиться до членства України в ЄС, набагато нижча: найвищий відсоток підтримки спостерігається серед населення Польщі та Чехії, а найнижчий – в Словаччині та Угорщині, які традиційно є дуже чутливими до російської пропаганди. Водночас, коли почалася війна, політичні еліти цих держав заявили про підтримку вступу України до ЄС. Пані Хилько згадала про геополітичні та безпекові причини, через які Центральна Європа підтримує членство України в Європейському Союзі. Історично центральноєвропейські держави завжди перебували на периферії імперій, культурних відносин та різноманітних утворень, що позбавляло їх стратегічних ініціатив. І вони вважають, що Україна – цивілізаційна та культурна частина Центральної Європи, а також Чорноморська держава з її торговельною та енергетичною вагою, додасть голосу регіону та підвищить його спроможності в ЄС. Вступ України до ЄС також посилить регіональне співробітництво в рамках Вишеградської групи, формату Славкова тощо. Після закінчення війни, маючи досвід боротьби з Росією, Україна стане потужною військовою силою, яка зміцнить безпеку Європейського Союзу. Це також посилить безпеку в регіоні та послабить наміри Росії в регіоні, який вона розглядає як свою сферу впливу. Експертка надала рекомендації та запобіжні заходи українській політичній еліті щодо вступу України до ЄС. Україні слід враховувати, що Угорщина може бути наполегливою у питаннях щодо нацменшин під час переговорів про вступ. Україна повинна враховувати, що Західні Балкани завжди будуть на радарах Центральної Європи, тому Україна має знайти спосіб завоювати своє місце в регіоні. Україна повинна боротися з російською пропагандою в країнах Центральної Європи, оскільки вона досі залишається дуже впливовою.

Хилько: «Ми позиціонуємо Україну як центральноєвропейську державу в цивілізаційному та культурному вимірі».

Під час сесії запитань та відповідей експерти прокоментували опитування громадської думки в ЄС щодо членства України в ЄС; перспективи вступу Молдови в ЄС; необхідність процесу деолігархізації в Україні; а також, як статус кандидата України вплине на оборону та безпеку ЄС та майбутнє Східного партнерства.