22 березня 2022 року Офіс зв’язку українських аналітичних центрів у Брюсселі та Брюссельський офіс Польського інституту міжнародних відносин організували дебати «Як підтримати Україну в її опорі російському вторгненню?».

Панелісти та учасники обговорили спротив України російській агресії, підтримку західної спільноти, особливо в частині поставок зброї та гуманітарної допомоги, а також санкції проти Росії.

Лукаш Юрчишин, директор Брюссельського офісу Польського інституту міжнародних відносин, відкрив дебати, привітав учасників дискусії та запропонував їм висвітлити такі питання: чи повинен ЄС надати більше підтримки Україні? Що терміново потрібно Україні, щоб протистояти російському вторгненню? Чи варто вводити додаткові санкції проти Росії? Які уроки ЄС виніс із політики щодо Росії щодо військової та фінансової підтримки та подальших санкцій? 

Олена Карбу, виконавча директорка та співзасновниця Офісу зв’язку українських аналітичних центрів у Брюсселі, дала загальну оцінку ситуації в Україні та розглянула основні питання щодо того, як можна підтримати Україну в протистоянні російському вторгненню. Вона, передусім, нагадала причини вторгнення Російської Федерації в Україну, а саме – відновлення СРСР або подібного утворення, що передбачає ліквідацію українців як нації та знищення вільного та демократичного світу, щоб продемонструвати, що ця система не здатна захистити себе, свої цінності та громадян. А це означає, що в небезпеці не лише Україна, а й вільний світ як такий. Пані Карбу наголосила, що необхідно вжити заходів, щоб допомогти Україні перемогти. Це має відбуватися шляхом посилення озброєння (надання зброї, систем протиповітряної оборони, літаків тощо), оскільки лише військова поразка Росії в поєднанні з ефектом від санкцій може спричинити падіння режиму. Повний пакет економічних санкцій також має бути посилений. Економічна ізоляція позбавить Росію можливості отримувати доходи для підживлення своєї військової машини, яка забирає життя людей. Крім того, санкції не мають бути скасовані до поразки Росії та звільнення окупованих територій, аби попередити поширення війни або її повторення. Захист мирного населення в Україні – ще один важливий крок. Військові злочини, вчинені Росією, мають бути зафіксовані та передані до суду. Гуманітарні організації повинні відновити свою повноцінну роботу в Україні, щоб допомогти цивільному населенню, що постраждало від цих військових злочинів. Пані Карбу підкреслила, що мирна угода після перемоги України має включати повне відновлення українського суверенітету, включаючи землі, окуповані у 2014 році, репарації, гарантії безпеки Україні від світових структур безпеки. Вона також наголосила, що Україна в жодному разі не повинна погоджуватися або примушуватися погодитися на менше, інакше це надасть Росії час мобілізувати ресурси і знову атакувати. Надання перспективи членства України в ЄС має вирішальне моральне значення, оскільки дає надії на процвітаюче та демократичне майбутнє.

Карбу: «Війна стала землетрусом для європейського континенту, але справжнє розуміння небезпеки ще попереду». 

Даніель Шеліговський, керівник програми Східної Європи Польського інституту міжнародних відносин,  у своєму вступному слові нагадав про колективну відповідальність росіян, а не лише відповідальність Володимира Путіна, за воєнні звірства, вчинені в Україні Російською Федерацією. Він також підкреслив, що причиною вторгнення було знищення України як суверенної країни, а не її ймовірний вступ до НАТО, як багато хто вважає, аби відбудувати Радянський Союз. З точки зору подальших дій, які мають бути вжиті для підтримки України, пан Шеліговський зазначив, що надзвичайно важливо не прийти до «Мінську III», прагнучи припинення вогню, оскільки це лише дасть Росії час перегрупуватися, мобілізувати ресурси та зміцнити свої сили. Він сформулював три шляхи підтримки України. Перший шлях – це військова допомога у вигляді будь-якої необхідної для України зброї: систем протиповітряної оборони, засобів боротьби з ракетами великої дальності та артилерійськими ударами великої дальності. Другий шлях – економічна допомога. Оскільки Україна відрізана від Чорного та Азовського морів, які є важливими експортними шляхами, фінансово-економічна ситуація в країні погіршиться за кілька місяців. Держави ЄС мають надати Україні фінансову підтримку безпосередньо у вигляді допомоги зі списання боргів, а не позик, які мають бути погашеними і які зараз є непосильним тягарем для української економіки в умовах війни. Третій спосіб підтримки – гуманітарна допомога, оскільки в осяжному майбутньому може виникнути дефіцит продовольства. Україна завжди вважалася «житницею Європи», але зараз ⅓ її ґрунтів не функціонує через вторгнення Росії. Таким чином, країни ЄС мають бути готові допомогти Україні з базовими потребами через гуманітарну підтримку.

Шеліговський: «Росіяни прагнуть, щоб ми вірили, що угода близько, тому що вони хочуть, щоб ми затримали постачання зброї в Україну, але вони лише виграють час для перегрупування». 

Стівен Блокманс, директор CEPS, прокоментував заявку України на членство в ЄС, підкресливши, що потрібна серйозніша відповідь. Європейська Рада дотримується стратегічного та обережного підходу, щоб прийняти Україну як потенційну країну-кандидата. Швидке надання цього статусу має першочергове значення як сигнал про фундаментальну підтримку Євросоюзом України та її твердої відданості свободі. Через великі інвестиції в рамках Угоди про асоціацію між Україною та ЄС з 2014 року Україну вже можна кваліфікувати як країну-кандидата. Дані свідчать про те, що з точки зору наближення до законодаства ЄС Україна випереджає деякі країни Західних Балкан. У світлі безпрецедентних обставин і відсутності юридичних перешкод для Європейської комісії, звичайну процедуру розширення можна і потрібно адаптувати. Поетапний вступ до ЄС передбачатиме запровадження чітко визначених умов членства з більшими перевагами структурного фінансування та включення адміністрації країни-кандидата до функцій інституцій ЄС. Це, у свою чергу, має допомогти отримати відчутну винагороду за реформи, а також зорієнтувати країн-кандидатів в більш справжньому передвступному процесі. Коли йдеться про залежність Європи від викопного палива, ЄС має зосередитися на збільшенні своїх стратегічних запасів газу. Окрім подальших санкцій, ЄС також може створити європейський механізм стабільності, який закуповує газ і перерозподіляє його серед потребуючих країн.

Блокманс: «Поточні механізми розширення потрібно переглянути, щоб забезпечити необхідну підтримку деякими країнами-членами реформ у країнах-кандидатах та допомогти Європейській Комісії відстежувати їх прогрес».

Борис Ярочевич, старший радник комітету з питань Східної Європи та Центральної Азії Європейської служби зовнішніх справ, підтвердив, що ЄС повністю підтримує Україну та визнає її прагнення приєднатися до Євросоюзу, а Європейська комісія активно оцінює можливість прискореної процедури для України. Підтримка ЄС була широкою за рахунок численних позик, грантів та екстрених пакетів, у тому числі від Європейського банку реконструкції та розвитку та Європейського інвестиційного банку. Військова підтримка була посилена, а внесок у Європейський фонд миру подвоївся до 1 мільярда євро. Резолюція ООН щодо війни отримала широку підтримку, і ЄС прийняв чотири пакети санкцій з 24 лютого, масштаб і характер яких є абсолютно безпрецедентними. Передбачається, що ці санкції матимуть жорсткий середньостроковий вплив на російську економіку, ізолюючи її з точки зору фінансової підтримки та торгівлі, позбавляючи Росію права подвійного вето. ЄС залишається відданим боротьбі з величезною державною пропагандою та промиванням мізків у російських державних ЗМІ і продовжить свої програми обміну в галузі освіти. Треті країни, такі як Туреччина та Ізраїль, а також ООН, можуть сприяти вирішенню конфлікту. Необхідно розробити різні післявоєнні сценарії, включаючи постачання та продовольчу безпеку.

Ярочевич: «ЄС повністю підтримує Україну та визнає її прагнення приєднатися до Союзу, а Європейська комісія активно оцінює можливість прискореної процедури для України».

Відеозапис