Політичні наслідки пандемії COVID-19 в країнах Східного партнерства


1 липня 2020 року Офіс зв’язку українських аналітичних центрів у Брюсселі у співпраці з проектом «3 DCFTAs» та Форумом громадянського суспільства Східного партнерства (ФГС СхП) та за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» організував вебінар «Політичні наслідки пандемії COVID-19 в країнах Східного партнерства».

Панелісти та учасники обговорили останні події, пов’язані з пандемією COVID-19 у регіоні, а також вплив, який вона спричиняє на політичне середовище кожної країни, деякі з яких готуються до виборів. Зокрема були проаналізовані наступні питання: надзвичайний стан та проблеми громадянських свобод; діяльність урядів з подолання пандемії; вплив кризи на політичні партії, громадянське суспільство та ЗМІ; зовнішньополітичні орієнтації керівництва країн та їхнього населення.

Олена Карбу, Офіс зв’язку українських аналітичних центрів у Брюсселі, Бельгія, відкрила захід, підкресливши, що це вже другий вебінар, пов’язаний із країнами Східного партнерства. Цього разу захід присвячений політичним наслідкам пандемії COVID-19 для країн регіону. Зважаючи на той факт, що країни Східного партнерства різняться у своїх політичних системах, цей вебінар дає можливість зробити внесок у глобальну дискусію щодо того, які з політичних систем борються з пандемією COVID-19 краще.

Карбу: «З моменту початку пандемії COVID-19 питання щодо того, хто (демократії чи автократії) краще справляються з цією проблемою, є досить дискусійним».

Майкл Емерсон, CEPS, Бельгія, підкреслив, що країни Східного партнерства представлені чотирма напівдемократіями та двома автократіями. Наразі зрозуміло, що автократії погано справляються з пандемією і втрачають громадську підтримку. Серед напівдемократій добре справляється лише Грузія. Дії інших держав з протидії пандемії експерти оцінюють у межах між невідповідними та катастрофічними.

Емерсон: «Наразі наближаються президентські вибори у Білорусі у серпні та парламентські вибори у Грузії у жовтні. Це буде цікаво, бо це два полярні випадки».

Тамара Ковзірідзе, Reformatics, Грузія, розповіла про поточну ситуацію у Грузії. Вона зазначила, що на початку 2020 року політичний ландшафт Грузії був значно поляризованим. Спостерігалося зменшення популярності уряду та спроби опозиційних партій об’єднатись. Крім того, опозиційні партії та уряд намагалися домовитися про компроміс щодо нової виборчої системи та звільнення політв’язнів. Нарешті, за посередництва послів США, ЄС та Німеччини був досягнутий компроміс та збільшено кількість місць у парламенті за пропорційною системою. Після того почався спалах вірусу. Грузія впоралася з ним досить добре, особливо порівняно з іншими країнами регіону та світу. Загалом у країні менше 1000 випадків захворювання на COVID-19. За словами пані Ковзірідзе, це є результатом жорстких карантинних заходів. Тим не менше, очікуються дуже драматичні економічні наслідки карантину. Тому незрозуміло, що буде з популярністю уряду.

Ковзірідзе: «Уряду вдалося добре впоратися з кризою, викликаною COVID-19».

Беньямін Погосян, Асоціація політичних наук Вірменії, Вірменія, наголосив, що після Оксамитової революції 2018 року популярність прем’єр-міністра Нікола Пашиняна була дуже високою. Під час дострокових парламентських виборів у грудні 2018 року його коаліція “Мій крок” здобула дві третини місць у парламенті. Однак ще до початку пандемії COVID-19 спостерігалося певне зниження популярності Пашиняна. Основною причиною стала відсутність позитивних змін у соціально-економічній ситуації у країні. З початку червня 2020 року кілька опозиційних партій почали вимагати відставки прем’єр-міністра та зміни уряду. Ситуація ускладнилася з порушенням кримінальної справи проти лідера найбільшої опозиційної партії депутата Гагіка Царукяна та рішенням уряду про внесення змін до конституції та звільнення трьох суддів конституційного суду, призначених до Оксамитової революції. На сьогоднішній день багато людей у ​​Вірменії розчаровані у прем’єр-міністрі, але немає реального опозиційного лідера, який міг би конкурувати з ним.

Погосян: «Зараз ми перебуваємо у стані певної конституційної кризи».

Шахла Ісмаїл, Асоціація жінок за раціональний розвиток, Азербайджан, ФГС СхП, зазначила, що, незважаючи на дуже жорсткі заходи профілактики, кількість нових випадків зараження в Азербайджані швидко зростає. З 21 червня у країні діє другий раунд суворого карантину. Ця ситуація кидає виклик стабільності уряду. Однак цей процес пов’язаний не лише з COVID-19. Незважаючи на величезні нафтові прибутки протягом останніх десятиліть, в Азербайджані спостерігаються відсутність економічної диверсифікації, обмеження громадянських свобод та утиски ОГС. Пандемія COVID-19 виявила багато проблем у цьому контексті; багато речей було розкрито, особливо у частині корупції. Утиски ОГС з 2014 року сильно пошкодили сектор громадянського суспільства. На сьогодні лише деякі організації здатні діяти так, як раніше, і підтримували зусилля уряду щодо відповіді на пандемію COVID-19. Ось чому, за словами пані Ісмаїл, уряду наразі не вистачає їхньої підтримки.

Ісмаїл: «Ситуація в Азербайджані погіршується».

Деніс Ченуша, Експерт-Груп, Молдова, підкреслив, що політичний ландшафт Молдови є геополітично розділеним. Перед тим, як почалася криза COVID-19, було зрозуміло, що соціалістам потрібні партнери у парламенті, щоб керувати країною. Вони побудували коаліцію з Демократичною партією, у якій почалася внутрішня дезінтеграція. Нинішній склад молдавського парламенту є фрагментарним і не дуже демократичним, тому існує ідея, що його слід розпустити, але такий сценарій неможливий через президентські вибори, призначені на листопад 2020 року. Ці вибори будуть складними для чинного президента Ігоря Додона, тоді як популярність його головної опонентки екс-прем’єр-міністерки Маї Санду зростає.

Ченуша: «Дії уряду щодо подолання пандемії опозиція характеризує як катастрофічні».

Вероніка Мовчан, Інститут економічних досліджень та політичних консультацій, Україна, підкреслила, що минулого тижня кількість випадків COVID-19 в Україні була дуже високою, але останні кілька днів їхня кількість знову зменшувалась. Можна очікувати, що протягом періоду адаптивного карантину  кількість інфікувань буде деякий час перебувати на цьому рівні. Навіть цей шок має дуже сильні наслідки для економіки та політичної ситуації у країні. Останні опитування показали, що Зеленський вперше втратив підтримку більшості населення. 38% населення все ще підтримують його, тоді як 45% не схвалюють його політику. За словами пані Мовчан, в уряду України наразі важкі часи. Уряд на чолі з Гончаруком було звільнено 4 березня безпосередньо перед початком пандемії. З того часу уряд в Україні є нестабільним. Керівництво Міністерства охорони здоров’я змінилося вже двічі. Крім того, вирують скандали, пов’язані з т.в.о Міністра освіти (новопризначеним) та Міністром внутрішніх справ. Більше того, зростає кількість справ проти активістів та екс-президента Петра Порошенка, а також дискусії,  які звинувачують громадянське суспільство у підпорядкуванні зовнішнім інтересам та іноземним донорам.

Мовчан: «Зеленський втратив підтримку більшості населення».

Андрій Яхорау, Центр європейської трансформації, Білорусь, ФГС СхП, зазначив, що Білорусь є лідером за загальною кількістю інфікувань серед країн Східного партнерства. Ця негативна ситуація є результатом некомпетентної політики уряду щодо подолання кризи. У країні не було застосовано обмежувальних заходів, у школах та університетах не було карантину. Здавалося, що економічні наслідки запровадження карантину є більшим ризиком для уряду, ніж ризик поширення COVID-19. Все ж таки уряд мобілізував систему охорони здоров’я та організував масове тестування інфікованих людей. Інформаційна політика із запереченням серйозності пандемії та маніпуляціями зі статистикою щодо COVID-19 була найбільш згубною. Це призвело до досить негативного сприйняття політики уряду щодо подолання кризи з боку населення. 55% людей вважають, що реакція уряду є недостатньою. Тому протестні настрої населення в Білорусі зросли. Це суттєво впливає на поточну виборчу кампанію щодо майбутніх президентських виборів у серпні 2020 року.

Яхорау: «Хоча авторитарний режим Лукашенка зберігає повний політичний контроль, його імідж був серйозно пошкоджений».

Наталія Єрашевіч, Директор Секретаріату Форуму громадянського суспільства Східного партнерства, Бельгія, зазначила, що вже існуючі проблеми у країнах Східного партнерства вплинули на здатність урядів протидіяти кризі COVID-19. Окрім того, помірний прогрес країн щодо демократичних перетворень та стабільність режимів, необхідна для впровадження реформ, можуть бути втрачені. Підтримувати існуючий темп реформ буде досить важко. Є багато інших питань, які викликають занепокоєння: компроміси між заходами, прийнятими для боротьби з COVID-19, та правами людини; свобода слова та засобів масової інформації; доступ до інформації, рівень довіри до статистики щодо COVID-19, права на мирні зібрання тощо. За словами пані Єрашевіч, восени, коли стануть відчутними наслідки економічної кризи, ситуація стане ще більш нестабільною.

Єрашевич: «Криза зробила досить нестабільну ситуацію у регіоні ще більш нестабільною».