Перспективи порядку денного реформ в Україні: вимір енергетичної та кліматичної політики


25 квітня 2018 року в Брюсселі Офіс зв’язку українських аналітичних центрів у Брюсселі та CEPS Energy Climate House організували  спільний захід з нагоди виходу нового звіту “Україна та Угода про асоціацію: стоїмо у заторі?” підготовленого DiXi Group та партнерами Коаліції “Енергетичні реформи”. Експерти з України та ЄС, а також представники інституцій ЄС та галузевого сектору змогли оцінити прогрес України у проведенні реформ та оцінити їх вплив на енергетичну ситуацію в країні та промисловість. Звіт послужив основою для обговорення.

Звіт був підготовлений в рамках проекту “Збільшення впливу громадянського суспільства у моніторингу та політичному діалозі щодо реформ в енергетиці та суміжних секторах відповідно до імплементації Угоди про Асоціацію” за сприяння Європейського Союзу в рамках Ініціативи EU4Energy та за підтримки Міжнародного фонду «Відродження». У проекті беруть участь кілька українських аналітичних центрів та неурядових організацій, а їх експерти беруть участь у робочих групах, присвячених відповідним галузям експертизи.

Відкриваючи конференцію, Олена Пристайко, виконавчий директор Офісу зв’язку українських аналітичних центрів у Брюсселі та Крістіан Егенхофер, директор CEPS Energy Climate House, підкреслили важливість питання енергетики в Україні з точки зору забезпечення енергопостачання, а також безпеки в цілому. Ось чому енергетичну перспективу на порядку денному реформ в Україні слід розглядати дуже детально.

На думку Олени Павленко, Україна рухається вперед з точки зору реформ у енергетичному секторі, але прогрес уповільнюється. Дійсно, в той час, як Україна досягає непоганих результатів у прийнятті законодавства (прийняття пакету законодавчих актів з питань енергоефективності, реформ корпоративного управління тощо), у неї виникають проблеми з лібералізацією ринку та затримки у планах впровадження. Також існує брак прозорості та відповідальності перед споживачами, які не розуміють ролі постачальників або як формуються тарифи.

Павленко: “У сфері енергетики розробляються закони, але їх реалізація є складною частиною. Потреба в кращій комунікації також є нагальною на порядку денному”.

Відповідно до цієї ідеї Світлана Голікова, головний експерт робочої групи “Електроенергія” Коаліції “Енергетичні реформи”, зосередила увагу на законі про ринок електроенергії, впровадження якого страждає від великих затримок. Щоправда, з позитивного Україна робить справді значний прогрес у проведенні реформи оператора системи передачі.

Голікова: “Реформа сектору електроенергії рухається досить повільно, на відміну від інших секторів, де прогрес дійсно видно”.

Одним із таких є газовий сектор, вважає експерт Цільової групи “Газ” Коаліції “Енергетичні реформи” Роман Ніцович. У 2017 році було вирішено кілька важливих питань (індивідуальне та колективне вимірювання, використання державних розподільчих активів тощо). Однак все ще є певні затори, які потрібно подолати з точки зору відокремлення та лібералізації ринку.

Ніцович: “Ми досягаємо прогресу в плані реформування газового сектору, але він залишається складним процесом. Важливо зазначити, що дії Росії, такі як припинення поставок газу в Україну, роблять цей процес ще більш складним”.

Для Джуліана Попова, співробітника Фонду “Європейський клімат” та Посла доброї волі при президенті Болгарії, енергетика є найважливішою проблемою в Україні: вона стала причиною її поточних битв і призвела до анексії Криму. Якщо говорити про Україну з точки зору ЄС, ми також повинні пам’ятати, що країна має незрівнянний потенціал у галузі відновлюваних джерел енергії.

Попов: “Завдяки величезному потенціалу для відновлюваних джерел енергії, Україна може відігравати ключову роль у досягненні цілей Паризьської угоди ЄС”.

Бернд Бірверт, заступник начальника департаменту Віце-президента Європейської комісії з питань Енергетичного союзу, зазначив найважливіші питання в Україні з точки зору ЄС: енергетична безпека, інтеграція енергетичного ринку та клімат – у контексті Парижу. Ще важливішим є питання енергоефективності, що має вирішальне значення для країн-членів ЄС та України, і це має бути пріоритетом у порядку денному.

Бірверт: “Я б не сказав, що ми перебуваємо у заторі. Деякі дороги є вільними, інші рухаються повільно, але напрямок є правильним”.