8 квітня 2022 року Офіс зв’язку українських аналітичних центрів у Брюсселі та Центр європейської політики організували політичний діалог «Війна Росії проти України: військова, гуманітарна та економічна ситуація».  

Аманда Пол, старша політична аналітикиня Центру європейської політики, відкрила захід та представила спікерів. Вона попросила їх дати оцінку військовій ситуації в Україні, розказати про останні новини щодо ситуації навколо Одеси, висвітлити економічні наслідки війни та розказати про підтримку, якої потребує українське громадянське суспільство від ЄС.

Пол: «Здається, зараз ми вступаємо у другу фазу цієї війни. Вона буде зосереджена переважно на сході України. Російські загарбники, схоже, продовжують концентруватися на захопленні Маріуполя».

Ярослав Железняк, народний депутат України, розпочав свою промову з демонстрації частини бомби, якою була обстріляна лікарня в Маріуполі, його рідному місті. Він підкреслив, що, незважаючи на те, що Україна воює проти однієї з найбільших армій світу, Україна не боїться Путіна, не боїться самої війни і готова захищати свою землю стільки, скільки буде потрібно. Пан Железняк наголосив, що Україні потрібна більша підтримка Заходу на різних фронтах: більше санкцій на економічному фронті, оскільки нинішнього обсягу санкцій все одно недостатньо. Він закликав європейські країни припинити купувати російський газ і нафту, що збагачують російський бюджет і дозволяють виробляти більше зброї для знищення українців. Він також зазначив, що санкції проти російської банківської системи та постачання товарів також слабкі. Спікер підкреслив, що Україні все ще потрібна більша військова підтримка. І ця підтримка має надійти якомога швидше, а не за кілька тижнів, тому що якщо Україна зазнає невдачі, війна прийде і в країни НАТО. Тому він закликає європейські країни не боятися закрити небо над Україною чи спровокувати Путіна. Говорячи про другу фазу війни, з якою зіткнеться Україна незабаром, він спрогнозував, що наслідки будуть ще гіршими, з ще більшою кількістю смертей і нападів на великі міста України та зруйнованою інфраструктуру. Він знову наголосив, що Україні потрібно більше дій з боку країн ЄС, щоб зупинити Путіна, інакше війна може прийти і в їхні домівки.

Железняк: «Зараз ми розраховуємо на те, що Європейський Союз застосує реальні заходи, щоб зупинити Росію».

Ганна Шелест, директорка безпекових програм Ради зовнішньої політики «Українська призма», розповіла про військову ситуацію в Одесі, місті на півдні України. Вона підкреслила, що Одеса однією з перших відчула наслідки російської військової ескалації ще на початку лютого, коли Росія заблокувала морські порти регіону, а також Одеса була одним із перших міст, яке зазнало авіаударів на початку війни. І хоча Одеса не зазнала серйозних боїв на землі, як зазнав Миколаїв, вона все ще піддається щоденним атакам та авіаударам як з літаків, кораблів, так і з ракетних станцій у Криму. Пані Шелест наголосила, що Росія змінила тактику обстрілу території України ракетними ударами великої дальності після того, як не змогла захопити її на суші, щоб відвернути увагу Збройних сил України, які необхідно зосередити в цих місцях бомбардування, і які не здатні перемістити сили ближче до інших місць. Крім того, на Одещині Росія завдає удар  не лише по критично важливій інфраструктурі, а й по паливній інфраструктурі, що є важливою як для армії, так і для аграріїв, які почали посівну кампанію. Ще одна причина авіаударів – поширення паніки серед населення. Росія не сподівалася зіткнутися зі спротивом місцевого населення і розраховувала на мирний перехід міста до складу Росії. Спікерка також зазначила, що Одеса залежить від оборони Миколаєва, оскільки для захоплення Одеси російським військам потрібні постачання з Криму через Миколаїв. Серед експертів також вирують різні прогнози: одні вважають, що Путіну ніщо не завадить захопити Одесу, інші очікують, що багато росіян мають емоційну прихильність до Одеси, що стане запобіжником від потужних обстрілів міста. Пані Шелест також розкрила роль Придністров’я в безпеці Одеси. По-перше, більшість військової частини там становить місцеве населення, яке не дуже бажає воювати та отримувати військову відповідь від українських сил. По-друге, їхня військова техніка застаріла, оскільки з 2014 року Придністров’я не отримує сучасної техніки, через те, що Україна закрила залізничне сполучення між Придністров’ям та Росією. Але в разі серйозної ескалації Україна має бути готова до атаки звідти, оскільки там ще є авіабази та російські військові. Спікерка підкреслила, що ще однією загрозою безпеці в регіоні є викидання російськими військами морських мін у море. Це робиться для того, щоб підірвати комерційні шляхи, що з’єднують Україну з країнами ЄС, і не допустити, щоб інші кораблі могли працювати в Чорному морі, що різко підриває економіку України. Тому зараз Україна наполягає і на морських санкціях проти Росії.

Шелест: «Для Російської Федерації важливо відрізати Україну від моря… Наскільки успішним це буде, залежатиме від того, як розвиватиметься ситуація на сході України, особливо навколо Маріуполя».

Вероніка Мовчан, наукова директорка Інституту економічних досліджень та політичних консультацій, представила найважливіші висновки про економічний вплив війни на Україну. Експертка наголосила на тому, що економіка України спустошена, половина підприємств повністю або майже припинила роботу. Крім того, в країні є втрати в інфраструктурі та робочій силі. Через зруйновані об’єкти та постійні обстріли матеріально-технічне забезпечення країни залишається у поганому стані. Проте країна продовжує функціонувати, оскільки ми спостерігаємо стабільну ситуацію в банківському та енергетичному секторі. Експертка розповіла про те, що ЄС може зробити, щоб допомогти Україні: Україні потрібно більше (важкого) озброєння, жорсткі санкції проти Росії, фінансова підтримка та членство в ЄС.

Мовчан: «Україна претендує на членство в ЄС, і я вважаю, що надзвичайно важливо надати Україні статус кандидата швидко, на знак солідарності».

Олена Карбу, виконавча директорка Офісу зв’язку українських аналітичних центрів у Брюсселі, зосередила увагу на найважливіших питаннях для України. Вона розпочала з визнання героїзму української армії та інших військових сил, які зупинили російське вторгнення, та стоїцизму українського народу. Ця війна продемонструвала зрілість нації. Україна вперше отримує міжнародну підтримку, з історичної точки зору. Під час попередніх війн з Росією Україна не отримувала жодної підтримки. Проте експерт підкреслила, що Україні потрібна більша підтримка. Перемога над Росією можлива лише через військову поразку Росії та вплив економічних санкцій на її економіку. Війна не закінчена, незважаючи на глухий кут, в якому вона опинилася, Росія не переможена. Нам потрібно продовжувати нашу боротьбу, і ми повинні використати час, щоб підготуватися та озброїти Україну. Крім того, спікерка підкреслила, що мирна угода наразі неможлива, оскільки, по-перше, Росія не збирається виконувати жодну угоду, а по-друге, якщо угода містила б поступки з української сторони, це порушило б національну єдність, яка нам потрібна. Ми також повинні усвідомлювати і не допускати вчинення будь-яких недемократичних дій під приводом війни всередині країни. Пані Карбу зазначила, що ми всі повинні бути готові, а суспільства вільного світу мають бути більш пильними. Вона підтримала своїх колег щодо необхідності швидкого вступу України до ЄС. Потрібно також підтримати громадянське суспільство України, адже ми маємо врятувати його інститути.

Карбу: «Україна має шанс нарешті перемогти Росію і стати вільною. Допоможіть нам у досягненні цієї мети. Захистіть Україну зараз, щоб запобігти вступу ваших країн у цю війну».

Під час Q&A сесії учасники обговорили що ЄС має зробити для України. Експерти підкреслили, що Україні потрібна більша підтримка, більш консолідована позиція політиків ЄС, більше зброї, більше фінансової підтримки та допомоги з відновленням інфраструктури. Крім того, експерти зазначили, що ЄС має перестати думати, що він може спровокувати Росію, допомагаючи Україні. Також йшлося про те, що суспільства повинні бути більш обізнаними про гібридні атаки всередині ЄС.

Відеозапис