Роль України в європейському енергетичному секторі


17 жовтня 2018 року Офіс  у співпраці з Центром Разумкова організував конференцію в Інституті європейського політики відкритого суспільства (OSEPI) у Брюсселі.Під час заходу на тему “Роль України в європейському енергетичному секторі” Центр Разумкова представив публікацію “Яка роль України у глобальній енергетичній сфері?”. Центр Разумкова є одним з провідних українських неурядових аналітичних центрів.

Відкриваючи конференцію, Олена Карбу, директор Офісу зв’язку українських аналітичних центрів у Брюсселі та модератор заходу, привітала учасників та спікерів. Вона представила Центр Разумова та спікерів аудиторії. Крім того, пані Карбу зазначила, що ми зібралися на цій події, щоб обговорити питання ролі України в енергетичній сфері ЄС з метою донесення  погляду українських експертів. Вона заохочувала аудиторію ознайомитись з публікацією.

Карбу: “Сьогоднішнім заходом Офіс продовжує свою роботу з інформування зацікавлених сторін ЄС та широкої громадськості про хід розвитку української економіки, реформ та міжнародного прогресу”.

Володимир Омельченко, директор енергетичних програм Центру Разумкова, звернув увагу аудиторії на той факт, що Україна приєдналася до Паризької угоди з клімату. Крім того, він підкреслив важливість фінансування ЄС для енергетичних проектів в Україні. Пан Омельченко вважає, що необхідно стимулювати інвестиції в енергорозподільні мережі. Споживчий попит дуже дешевий, що уповільнює розвиток. Спікер зазначив, що проект “Північний потік 2”  не буде корисним для ЄС. Без української газотранспортної системи “Північний потік 2”  не може працювати. Щороку Україна втрачає 2% ВВП через “Північний потік 2”.

Омельченко: “Північний потік 2 – це політично мотивований проект”.

Провідний експерт Центру Разумкова Світлана Чекунова зазначила, що українські електроенергетичні системи повинні бути стійкими. Громадяни ЄС повинні отримувати достатньо енергії. Підприємства ЄС мають отримати відкритий доступ на український ринок. Крім того, пані Чекунова зазначила, що більша перспектива енергетичного проекту – це енергетичний міст між Україною та ЄС. Україна вже працює над проектом. Загальні витрати склали 243 мільйони євро. 50 млн. буде використано для реконструкції інфраструктури.

Чекунова: “Україна не може втратити імпульс під час реалізації проекту”.

Торстен Воллерт, керівник напрямку “Енергетика та навколишнє середовище” Групи підтримки України Європейської Комісії, зазначив, що більшість країн-членів ЄС є імпортерами енергії. Вони також почали керувати політикою в Україні. Пан Воллерт підкреслив, що Україна стає нормальною європейською країною. Він зазначив також, що був створений фонд з енергоефективності з ЄС та Україною. Крім того, він наголосив, що деякі українські міста вже є частиною більш широкої мережі для обміну інформацією. Спікер також зазначив, що ми вже маємо вибір, де сьогодні купувати газ. Це початок ринку. Ми допомагаємо Україні запроваджувати ринкові правила. Україна є членом енергетичного співтовариства з 2011 року.

Воллерт: “Енергія потрібна, щоб нагріти наші будинки, а не бути частиною геополітики”.

Крістіан Егенхофер, керівник програми “Енергія та клімат”, директор Energy Climate House в CEPS, розпочав свій виступ з питання про те, чи є інтеграція України до європейського ринку економічним чи політичним проектом. За словами спікера, не завжди зрозуміло, яких цілей ми хочемо досягти, а інтеграція на ринки – тривалий процес. Коли ви інтегровані на ринок, ви отримаєте те, що надає вам ринок. Крім того, він зазначив, що ціни встановлюються ринковою або регіональною політикою. Багатьом урядам не подобається те, що вони втрачають автономію перед ринковою ціною.

Егенхофер: “Політика енергоефективності повинна бути вільною від корупції”.