Українська економіка: шлях вперед після року політичної турбулентності


28 травня 2019 року Офіс зв’язку українських аналітичних центрів у Брюсселі спільно з Центром економічної стратегії та «Брейгель» організував конференцію «Українська економіка: шлях вперед після року політичної турбулентності». Дискусія мала на меті обговорити стан і основні виклики для української економіки на найближчі роки, а також кроки, які необхідно вжити новому уряду для відповіді на ці виклики.

Олена Карбу, виконавчий директор Офісу зв’язку українських аналітичних центрів у Брюсселі, модерувала дискусію і окреслила загальну картину. 2019 рік є особливо важливим для України та ЄС. З точки зору економічного зростання України, передбачалося уповільнення зростання ВВП з 3,5% у 2018 році до 2,7% у 2019 році. 2019 рік – це рік політичної турбулентності через президентські вибори (які вже відбулися), майбутні дострокові парламентські вибори (правове обґрунтування яких все ще під питанням) і місцеві вибори 2020 року. Окрім того, Україна стикається з погашенням значного державного боргу. Важливим також є продовження співпраці з МВФ. ЄС, у свою чергу, також перебуває у періоді змін після нещодавніх виборів до Європарламенту.

Гліб Вишлінський, виконавчий директор Центру економічної стратегії, презентував SWOT-аналіз для української економіки у 2019-2020 роках. Він підкреслив невеликий дефіцит бюджету і значні залишки в бюджеті у розмірі 3,2 млрд. дол. як сильні сторони. Проте, він наголосив на набагато довшому списку слабкостей і загроз, таких як скорочення робочої сили, погашення зовнішнього боргу державного сектору в 20 млрд. дол. у 2019-2021 роках, політична непередбачуваність і подальше зменшення ролі України як ключової транзитної країни. Пан Вишлінський підкреслив, що макроекономічна стабільність є одним з ключових завдань нової влади. Збереження незалежності центрального банку та розсудлива фіскальна політика є ключовими для досягнення цього завдання, настільки ж важливим є збереження та зміцнення довіри з кредиторами. Можливість дефолту була б катастрофічним ударом для простих українців, оскільки їх реальний дохід зменшиться, а гривня знеціниться.

«Це буде довготривалий удар по репутації України в очах наших європейських і трансатлантичних партнерів».

Єлена Флорес, директор з питань міжнародних економічних і фінансових відносин та глобального управління Генерального директорату Європейської Комісії з економічних та фінансових справ, розпочала свою промову, окресливши, що було досягнуто в реформах в Україні, і зазначила, що склянка не порожня, адже багато чого  було зроблено. Вона відмітила, що в Україні суттєво знизилася інфляція і що ряд реформ, які вимагаються Угодою про асоціацію, зокрема, у рамках ПВЗВТ, були втілені. Також пані Флорес торкнулася теми підтримки ЄС для України. Окрім політичного діалогу та технічної допомоги, існує також велика фінансова підтримка через різні інструменти. Зокрема, макрофінансова допомога, грантова допомоги та захист інвестицій. Вона закликала українську владу визначити пріоритети та відібрати сфери, які є критичними для реформування з метою досягнення економічного зростання та стабільності. Щодо основних викликів в економіці України, пані Флорес назвала погашення боргу і заявила про це:

«Якщо макроекономічна стабільність піде не так – все піде не так».

Марек Дабровський, науковий співробітник-нерезидент «Брейгель», погодився з іншими експертами щодо викликів у макроекономічній сфері, які становлять загрозу економічній стабільності України. Підкреслюючи той факт, що більша частина боргу знаходиться в іноземній валюті, він зазначив, що Україні потрібно вийти на ринки і позичити гроші для погашення старих боргів. Це стане можливим лише за умови, що МВФ і ЄС залишаться останньою інстанцією. Тому нинішня влада повинна підтримувати свою співпрацю з цими інституціями і будь-який крах у цій співпраці призведе до серйозної економічної кризи.

«Україна повинна продовжувати вирішувати проблеми в банківському секторі, який залишається дуже крихким. Багато було інвестовано, але для того, щоб уникнути банківської кризи, потрібно більше».

Іван Міклош, голова Стратегічної групи радників з питань підтримки реформ в Україні, заявив, що не лише в Україні реформи стикаються не стільки з технічними, скільки з політичними викликами. Він зосередився на відповіді на запитання «чому не було зроблено більше з точки зору реформ»? Є два види аргументів: об’єктивні та суб’єктивні. З об’єктивної точки зору очікування щодо того, що потрібно робити, були надто високими. Суб’єктивно – була відсутня воля робити те, що потрібно. Як наслідок, є наратив як всередині України, так і за її межами, що було досягнуто небагато. Водночас він визнав, що нарешті почалися реальні зміни, які він пояснив появою нових молодих членів в українському парламенті.

«Основою успішних реформ є лідерство, власність та комунікація. На жаль, в Україні ці три елементи були на недостатньому рівні для досягнення кращих результатів».