Через своє географічне розташування всього в 40-ка кілометрах від російського кордону вранці 24 лютого Харків зустрів початок війни боями на кільцевій дорозі міста. Пануюча в місті невизначеність перших днів, як і життя в умовах постійних обстрілів усі наступні дні війни, вимогали від міської влади рішучості та ефективності.

В четвертій частині моніторингу регіонального політичного процесу під час війни в дослідницькому фокусі Аналітичного центру «Обсерваторія демократії» знаходиться робота харківської мерії. В цьому матеріалі увага зосереджена на основних діях та заявах міського голови Ігоря Терехова, а також поступовому поверненні в Харків політики як специфічного простору публічної конкуренції ідей.

Символічна політика мерії: вибір України та покрокова дерусифікація

24 лютого в 11:00 мер Харкова Ігор Терехов записав 30-секундне звернення до мешканців міста із закликом залишатися вдома. Це були перші публічні слова міського голови після початку повномасштабної війни. Мер уникнув будь-яких оціночних суджень, категорій на кшталт «війна», «росіяни», «українці» – із топонімів лише 4 рази прозвучали однокореневі варіації на «Харків» – та зазначив, що «прийшли тяжкі часи».

Читати далі