15 липня 2020 року Офіс зв’язку українських аналітичних центрів у Брюсселі у співпраці з Європейським фондом за демократію та за підтримки Міжнародного фонду “Відродження” організував онлайн вебінар “Україна сьогодні: від року Зеленського крізь Covid-19 до майбутніх місцевих виборів”.

Спікери та учасники заходу обговорили досягнення та невдачі першого року нової української влади; останні політичні події у країні; вплив Covid-19 на соціально-економічний розвиток України; перебіг судової реформи та майбутні місцеві вибори, заплановані на жовтень 2020 року.

Світлана Кобзар, старша кеоординаторка програм, Європейський фонд за демократію, зазначила, що перший рік президентства Зеленського був турбулентним. За словами пані Кобзар, турбо-режим прийняття законів у парламенті, звільнення першого уряду та ознаки відкату деяких реформ були досить тривожними. Більше того, Covid-19 та триваюча війна в Україні негативно впливають на здатність країни залишатися стійкою до інших викликів.

Кобзар: “Covid-19 значно погіршив політичну та економічну ситуацію”.

Олександр Сушко, виконавчий директор, Міжнародний фонд “Відродження”, наголосив на важливій ролі українських аналітичних центрів у діалозі та співробітництві між Україною та ЄС. За словами пана Сушка, наразі не вистачає збалансованого та чітко структурованого аналізу того, що було досягнуто за перший рік президентства Зеленського, які очікування щодо того, що буде виконано у найближчому майбутньому, є реалістичними. Надання такого аналізу – це робота аналітичних центрів.

Сушко: “Через рік президентства Зеленського у нас є достатньо даних для обговорення”.

Олена Карбу, виконавча директорка, Офіс зв’язку українських аналітичних центрів у Брюсселі, зазначила, що мета заходу – представити огляд результатів першого року президента Зеленського та обговорити конкретні важливі сфери, а також перспективи найближчого майбутнього, а саме місцеві вибори, які заплановані на кінець жовтня.

Карбу: “Мета сьогоднішнього вебінару – розповісти історію України за допомогою аналізу аналітичних центрів та тих, хто тісно працює над пов’язаними з Україною питаннями”.

Мартін Мюлєк, спеціаліст з питань політики, Європейська Комісія, Група підтримки України,  зробив короткий огляд минулого року в Україні з точки зору ЄС. За словами пана Мюлєка, було зроблено кілька важливих кроків щодо реформ в Україні. Прийняття земельної реформи та банківського закону були вирішальними і стали можливими завдяки особистому залученню президента Зеленського. Значний прогрес також спостерігався в енергетичній галузі. Водночас пан Мюлєк підкреслив, що судова реформа повинна бути незворотною, а антикорупційна –  продовжена. Говорячи про Covid-19, він зазначив, що це є тестом для сфери охорони здоров’я України, а продовження реформи охорони здоров’я є головним пріоритетом у часи пандемії. Пан Мюлєк наголосив, що у березні-квітні ЄС мобілізував 190 млн. євро для підтримки сфери охорони здоров’я України, соціального та економічного сектору та вразливих груп у рамках пакету “Team Europe”.

Мюлєк: “Без стійкої України не може бути стійкої Європи”.

Віктор Замятін, директор політико-правових програм, Центр Разумкова, представив огляд нещодавнього звіту Центру Разумкова “Рік діяльності Президента Володимира Зеленського: здобутки і прорахунки”. На думку експерта, перший рік чинної влади можна охарактеризувати як сукупність певних досягнень та невдач. З одного боку, торік нова влада отримала безпрецедентний рівень довіри з боку українського суспільства. Цього року він знизився, але це було очікувано. З іншого боку, владі бракує концептуальних підходів, стратегічного бачення пріоритетів державної політики та чіткої програми діяльності. Крім того, очевидним є брак належної комунікації між владою та суспільством. За словами пана Замятіна, політика в різних сферах не є збалансованою, а іноді дії влади є дуже суперечливими. Україна все ще стикається з багатьма проблемами у ключових секторах. Країна не наблизилася до завершення війни, а деякі ініціативи нової влади навіть створили ризики для стабільності та суверенітету України. Крім того, не можна виключити ризик нової фази російської агресії проти України. Що стосується зовнішньої політики, то є позитивна динаміка у відносинах з Європейським Союзом та НАТО. Україна приєдналася до Програми розширених можливостей НАТО. Водночас політика України щодо США виглядає складною та суперечливою. Що стосується внутрішньої та правової політики, то робота прокуратури не покращилася, не було здійснено прориву у розслідуванні резонансних кримінальних справ. Натомість існують небезпечні тенденції чинення тиску на опозицію. За словами експерта, були втілені певні позитивні зміни в антикорупційній сфері. Що стосується соціальної політики, то «кінець епохи бідності», задекларований президентом Зеленським, все ще не настав, а заявлене повернення трудових мігрантів в Україну стало можливим лише внаслідок пандемії COVID-19.

Замятін: “Експерти та громадяни вважають, що президент та його команда не виконали своїх обіцянок та скептично ставляться до можливості їх виконання у найближчому майбутньому”.

Ірина Шиба, виконавча директорка, Фундація DEJURE, зазначила, що Зеленський визнав проблеми корупції у судовій владі та використовував це у своїй передвиборчій кампанії. Реформа судової системи була оголошена пріоритетною. Однак не було чіткого бачення та стратегії. Це відкрило можливість для громадських організацій сформувати порядок денний судової реформи. Цей порядок денний включав реформу Вищої кваліфікаційної комісії суддів та Вищої ради правосуддя. Інструмент залучення міжнародних експертів виявився ефективним механізмом відбору суддів Антикорупційного суду та керівників інших антикорупційних установ. Така програма реформи правосуддя була підтримана президентом та його партією, і деякі з цих ідей були включені до законопроекту, поданого восени. Однак члени Вищої ради правосуддя почали блокувати цю реформу і досягли успіху. На сьогоднішній день існує чимало судів без діючих суддів. Наразі до парламенту подано президентський законопроект та два альтернативні законопроекти щодо судової реформи.

Шиба: “Покращення у секторі правосуддя наразі немає”.

Вероніка Мовчан, директорка з наукової роботи, Інститут економічних досліджень та політичних консультацій, наголосила, що картина в економічному секторі також дуже неоднозначна. Негативні наслідки Covid-19 мають два виміри: вплив карантину всередині країни та вплив зовнішніх шоків. За різними прогнозами, ВВП України зазнає падіння від -6% до -11% у 2020 році. За словами пані Мовчан, ключовими досягненнями української влади є наступні: угода про транзит газу на основі норм ЄС, земельна реформа та прорив у гармонізації правових норм у рамках УА/ПВЗВТ. У той же час існує ряд тривожних викликів, таких як перегляд реформ державної служби, охорони здоров’я та державних закупівель, а також несподівана атака на незалежність Національного банку України. Остання вже мала дуже негативні наслідки для відносин України з міжнародними партнерами та кредиторами.

Мовчан: “У 2020 році очікується глибока рецесія”.

Антон Авксентьєв, експерт, Обсерваторія демократії, представив кілька тез щодо того, чого очікувати від майбутніх місцевих виборів в Україні. Експерт наголосив на відсутності тексту закону про вибори за 100 днів до виборів. Примітно, що згідно з рекомендаціями Венеціанської комісії, цей закон мав бути прийнятий за рік до виборів. Якщо говорити про основні особливості місцевих виборів цього року, то, по-перше, зрозуміло, що очікується тотальна «партизація». Це означає, що багато місцевих партій братимуть участь у виборах лише у певних регіонах. По-друге, партія “Слуга народу” (партія чинного президента) стане класичною партією влади адміністративно-патронажного типу. Місцеві еліти почнуть входити до найпопулярніших партій, щоб уникнути проведення наступних 5 років у опозиції. По-третє, окрім посилення ролі засобів масової інформації, Інтернет-технологій та таргетованої реклами, ми побачимо високий попит на так звану «волонтерську підтримку» у вигляді розповсюдження продуктових та медичних наборів для громадян. Через важку економічну ситуацію громадяни оцінять такі матеріальні речі.

Авксентьєв: “Я прогнозую, що ці вибори відбудуться з великою кількістю випадків непрямого підкупу виборців”.