Рівень стійкості України: економічний, політичний та безпековий вимір

19 травня 2021 року Офіс зв’язку українських аналітичних центрів у Брюсселі спільно з Центром Мартенса та за підтримки Міжнародного фонду “Відродження” організував онлайн вебінар “Рівень стійкості України: економічний, політичний та безпековий вимір”.
Учасники обговорили останні політичні та економічні події в Україні, а також темпи реформ та подальшу допомогу міжнародної спільноти.
Олена Карбу, співзасновниця та виконавча директорка Офісу зв’язку українських аналітичних центрів у Брюсселі, відкрила захід та окреслила контекст дискусії. Тема стійкості України була обрана з урахуванням довготривалих та останніх подій у країні та навколо неї, включно з політичними подіями, соціально-економічними наслідками пандемії COVID-19 та нещодавньої російської військової ескалації на кордоні України.
Карбу: “Ми раді продовжувати нашу співпрацю, щоб привернути увагу європейської аудиторії до України”.
Вероніка Мовчан, директорка з наукової роботи Інституту економічних досліджень та політичних консультацій, зазначила, що стійкість економіки України зросла протягом останнього року. Реальний ВВП України впав лише на 4%. Це стало результатом реформ та диверсифікації у енергопостачанні та зовнішній торгівлі. З одного боку, банківська система України, енергетична сфера та зовнішня торгівля виявилися стійкими до потрясінь. Диверсифікація торгових потоків та зростання експорту ІТ-послуг дозволили збалансувати шок та сприяли стійкості економіки. З іншого боку, важливо не допустити відкату реформ та попередніх досягнень. За словами пані Мовчан, диверсифікація, конкуренція, гнучкість та готовність до інновацій є важливими для забезпечення стійкості та сталості змін.
Мовчан: “Стійкість української економіки зросла”.
Юрій Якименко, президент Центру Разумкова, зосередився на політичній та безпековій сферах. Він зазначив, що ситуація навколо України змінюється, і є багато факторів, які впливають на стійкість України. Найважливішими факторами, що підвищують стійкість, є наступні: зміцнення державності України, європейська та євроатлантична інтеграція, продовження реформ, створення кращих умов життя та стандартів для громадян. За словами пана Якименка, підтримка курсу на інтеграцію до ЄС та НАТО ключовими політичними інституціями є сприятливим фактором для стійкості. Більшість українців також підтримує інтеграцію до ЄС (62%) та вступ до НАТО (54%). Однак брак стратегічного бачення подальшого розвитку держави та суспільства, незавершення реформ та внутрішні проблеми є ключовими факторами вразливості у політичній сфері. Примітно, що ситуація у сфері безпеки є кращою, особливо у військовій безпеці та обороні. Крім того, понад 50% громадян готові захищати свою країну від агресора, а інститути безпеки та оборони мають високий рівень суспільної довіри.
Якименко: “Загалом ситуація знаходиться десь посередині між достатньо стійкою та вразливою”.
Міхаель Галер, євродепутат, ЄНП, член Комітету із закордонних справ, зазначив, що ЄС може сприяти подальшому зміцненню стійкості та розвитку України в рамках Угоди про асоціацію та ПВЗВТ. Він підкреслив, що навіть найкращі наміри можуть бути недостатніми за відсутності стратегічного бачення. У свою чергу, стійкість буде посилюватися через послідовність та підзвітність у реалізації реформ. За словами пана Галера, в Україні все ще є занадто багато людей, які прагнуть втручатися у чинне законодавство та процес реформ, тому важливо уникати “приватизації” державних інтересів. Тим не менше, реформа децентралізації є успішною, оскільки люди на місцях мають компетентність та необхідні кошти і можуть показати, що вони добре працюють.
Галер: “Країна потребує стабільності та підзвітності у реалізації реформ”.