29 червня 2022 року Офіс зв’язку українських аналітичних центрів у Брюсселі за підтримки Європейського Союзу та Міжнародного фонду «Відродження» в рамках проекту EU4USociety організовав онлайн дискусію “Українське громадянське суспільство: через війну до європейського майбутнього України”.

Олена Карбу, виконавча директорка Офісу зв’язку українських аналітичних центрів у Брюсселі, привітала учасників вебінару. Пані Карбу зазначила, що метою заходу було продемонструвати, як українським ОГС вдалося не лише вижити та продовжити свою діяльність під час війни, а й переорієнтувати свою роботу, щоб бути ще більш корисними для країни. Пані Карбу також зазначила, що війна в Україні продемонструвала величезну солідарність громадян ЄС та спільноти громадських організацій з українцями.

Карбу: «Ми знаємо, що багато наших колег приєдналися до армії та територіальної оборони, і всі вони беруть участь у волонтерській роботі».

Олег Бондаренко, заступник голови та член Ради Національного екологічного центру України, розповів про те, як повномасштабне вторгнення в Україну вплинуло та кардинально змінило життя громадян України, а також діяльність компаній, установ, громадських організацій, включно з  Національним екологічним центром України. Члени команди змушені були відкласти свої звичні справи і зайнятися питаннями виживання та оборони країни. Частина членів команди опинилася в  окупації, частина перебувала під безперервними артилерійськими обстрілами, частина людей жила без світла, газу та води, а частина членівкоманди приєдналася до територіальної оборони. Однак, незважаючи на російську військову агресію, команда вважає за доцільне продовжити роботу над проектами, які вже розпочалися до вторгнення, розуміючи, що ця робота спрямована на побудову нашого спільного європейського майбутнього. Центр розширив діяльність щодо надання волонтерської допомоги цивільному населенню, Збройним силам України та військам територіальної оборони.

Бондаренко: «Ми переконані, що наш опір – це запекла боротьба за існування, свободу та демократію. Це боротьба за цивілізаційний вибір не тільки для нашої країни, але й для всього вільного світу.”

Ілона Сологуб, наукова редакторка “Вокс Україна”, зазначила, що організація була підготовлена ​​до обставин через попередній досвід з COVID-19. Роботу організації перевели в онлайн-режим, адже після повномасштабного вторгнення багато членів команди переїхали в різні міста. На даний момент більшість повернулася до Києва або до місць, де вони проживають. Частина людей пішла на передову, і організація збирала гроші, щоб придбати необхідні для них речі. Також відбулися незначні зміни в діяльності організації. Організація припинила проект з фактчекінгу висловлювань  українських політиків і повністю перейшла на протидію російській  дезінформації. Крім того, вони запустили кілька інформаційних продуктів, таких як огляд новин дня, публікація інформації про перемоги українців, публікацію постів та подкастів. Організація також почала писати про економіку в умовах війни переважно для західної аудиторії.

Сологуб: «Важливо продовжувати регулярні планові зустрічі щотижня, щоб поговорити та підтримати один одного».

Вікторія Мельник, експертка Центру політико-правових реформ, прокоментувала, як все змінилося 24 лютого. Щодня українці відчувають великий біль, проте продовжують втілювати трансформації заради перемоги та процвітання нашої демократичної країни. Щодо Центру політико-правових реформ, то організацію діяльності було частково змінено. Експертка зауважила, що для розуміння трансформації слід згадати три сфери: проекти, які були запущені ще до повномасштабного вторгнення, вирішення проблемних аспектів права під час війни, а також співробітники та їхня волонтерська діяльність. Організація продовжує працювати над проектами, які були подані до початку повномасштабного вторгнення, однак терміни та цілі деяких з них змінилися. Також центр є співзасновником ініціативи “Закон під час війни” та допомагає українському уряду, юридичним фахівцям та громадським активістам знайти доступні правові рішення. Крім того, співробітники Центру на волонтерських засадах почали підтримувати українську боротьбу та спротив фінансовою, технічною, а також юридичною допомогою.

Мельник: «Ми повинні чітко розуміти, що підтримка громадянського суспільства є ключем до демократичного розвитку країн, тому що сильне суспільство в цьому аспекті ніколи не допустить розвитку тоталітаризму чи диктатури».

Наталія Яковлєва, співзасновниця Благодійного фонду «Харків з тобою»,  розповіла, як організація адаптувала свою роботу до умов війни. Перебуваючи на кордоні із ворожою державою, харків’яни вже з середини лютого 2022 року готувалися до російського вторгнення. Вони організували спільноту волонтерів, щоб допомагати людям у місті та області з психологічною підтримкою, поширенням інформації про те, як поводитися в небезпечних для життя умовах, а також запезбечувати гуманітарні потреби: медикаменти, провіант, паливо. Особливістю цієї організації є те, що раніше вона працювала в культурній сфері, але з початком війни була змушена трансформувати свою діяльність у гуманітарному напрямку, при тому фізично залишаючись у місті Харкові під бомбовими, ракетними та артилерійськими обстрілами та допомагаючи нужденним. Також Фонд вивчає найкращий міжнародний досвід для відновлення країни.

Яковлєва: «Ми не можемо повернутися до колишнього життя, але ніхто не знає, що робити в майбутньому».

Орсоля Рачова, заступниця директора Інституту політики GLOBSEC, Братислава, представила нову програму, започатковану Інститутом політики GLOBSEC «Україна та Східна Європа», яка буде зосереджена на проведенні аналізу та розробці практичних рекомендацій і включатиме відбудову України та її європейське майбутнє, регіональну демократичну стабільність та просування трансатлантичної політики щодо Східного сусідства. Інститут політики також започаткував Раду підтримки України, яка забезпечуватиме стратегічне управління розробкою програми. Рада працюватиме у двох напрямках: сприяння прагненню України вступити до ЄС та мобілізація підтримки для відновлення сучасної та інноваційної України за допомогою вітчизняних талантів. Це буде реалізовано в рамках наступних ініціатив: Платформа вступу Україна-ЄС, яка забезпечить аналіз та об’єднає зацікавлені сторони, та Український інноваційний хаб, який за допомогою досліджень та дискусій сприятиме узгодженню українського законодавства зі стандартами ЄС. Спікерка також зазначила, що над програмою працюватимуть вісім відібраних українських експертів з наукових кіл, громадянського суспільства, приватного та державного сектору, аби сприяти ініціативам щодо відновлення економіки, створення інноваційного малого та середнього бізнесу та дорожньої мапи вступу до ЄС.

Рачова: «Ми намагаємося забезпечити якісне дослідження, а також платформу, за допомогою наших заходів і конференцій, щоб розширити можливості наукового представництва та громадянського суспільства».

Під час сесії запитань та відповідей спікери розказали про співпрацю організацій громадянського суспільства між собою, з місцевою та центральною владою та донорами. Вони також обговорили здатність України впроваджувати розробки щодо вступу до ЄС у нинішніх умовах війни та шляхи, як Україна має зберегти рушійну силу до членства в ЄС. Крім того, експерти прокоментували майбутнє громадянського суспільства в Україні, його цілісність та зміни в цій сфері, спричинені війною. Також було згадано про прогрес України та подальше вдосконалення антидискримінаційного законодавства щодо національних та сексуальних меншин.