Які дані необхідні в енергетиці: дискусія про open data між розпорядниками та користувачами


Як впливають зміни у способі публікації відкритих даних енергетики на осмислення реальності журналістами та громадськістю і що заплановано зробити з боку держави – говорили  під час онлайн-дискусії «(Не)відкриті дані в енергетиці» представники уряду, громадськості та медіа. Захід 16 лютого провели аналітичний центр DiXi Group та спільнота OpenUp Ukraine.

Плани Міненерго щодо забезпечення доступу, якості та своєчасності даних та нових сервісів для користувачів озвучив заступник міністра енергетики Фарід Сафаров. Міністерство енергетики розробляє два проекти з відкритими даними – “Кабінет енергоспоживача” (e-споживач) та систему моніторингу якості та безпечності нафтопродуктів.

На початку дискусії він наголосив, що і держава, і суспільство отримають переваги від збільшення кількості відкритих даних. “З одного боку, ми зменшуємо кількість запитань до державного органу, публікуючи ці дані. З іншого боку, громадський сектор отримує інструменти для контролю над прозорістю багатьох процесів”, – сказав заступник міністра.

Доступ громадськості до даних допоможе державі звертати увагу на ефективність чи неефективність різноманітних процесів. “Моє завдання зробити так, щоб відкриті дані у сфері енергетики були соціально значимими, щоб ними користувалися”, – наголосив Ф. Сафаров.

Про важливість відкритих даних в енергетиці та можливості Регулятора щодо забезпечення доступу громадськості до даних про результати діяльності ліцензіатів розповів член НКРЕКП Олександр Формагей.

«Регулятор системно працює із проектами USAID з метою відкриття даних на своєму сайті, оприлюднюємо реєстри ліцензіатів у машиночитному вигляді з допомогою  DiXi Group, – відзначив член НКРЕКП. – Ми винесли на схвалення зміни до ліцензійних умов операторів ринку електроенергії, за якими їм необхідно розміщувати відкриті дані по певним категоріям. Ліцензійні умови – регуляторний документ. Ми запрошуємо до його обговорення… Відкриті дані дають суспільству можливість розвиватися швидше, і посилювати громадський контроль над сферами, які мають велике суспільне значення, – сказав він під час виступу. Також він висловив підтримку ідеї кабінету «e-споживач» щодо впровадження цієї моделі між споживачами електроенергії та учасниками ринку.

Про наявні обмеження з доступу до інформації у енергетиці на прикладі конкретних ситуацій розповіли аналітики та журналісти.  Зокрема обговорили обмеження Міненерго доступу до первинних щоденних даних про стан запасів та використання вугілля тепловою генерацією, про суттєву зміну “Укренерго” архівних щоденних даних по запасах вугілля за марками, неможливість використання первинних даних з аналітичних панелей “Нафтогазу” та “Оператора ГТС”, а також відсутність певних даних у відкритому доступі на порталі відкритих даних.

«Відкриті дані – це не просто абияк опублікована на сайті інформація, це дані у форматі, що дозволяє їх автоматизовану обробку. Тобто таблиці у форматі pdf – не є відкритими даними», – підкреслив під час виступу менеджер напрямку відкритих даних DiXi Group Андрій Білоус. Дані по більшості розпорядників оприлюднюються, але не завжди у машиночитному вигляді, не завжди актуальні по часу, тому використовувати їх не так вже і легко для користувачів, відмітив він.

До прикладу, дані про запаси вугілля на ТЕЦ і ТЕС спочатку оприлюднювалися Міністерством енергетики у вигляді таблиць, потім трансформувалися у pdf-формат, а пізніше стали картинками. Це практично унеможливило доступ до даних у той період, коли вони були найзатребуванішими.

«На прикладі цього опалювального сезону я переконаний, що проблема із запасами вугілля на складах ТЕС та ТЕЦ на рівні розпорядників була відома досить давно. Але широкого розголосу проблема набула, коли 20 блоків ТЕС не працювали через відсутність вугілля, – нагадав Андрій Білоус. – Оприлюднення даних по планах накопичення та фактичних запасів пального була б додатковим запобіжником повторенню подібних “провалів” із заготівлею достатніх запасів для спокійного проходження зими».

Експерт наголосив на важливості розкриття інформації та озвучив перелік тих даних, яких не вистачає у публічному доступі. Так на прикладі газового сектору бракує наступних даних щодо опалювального сезону:
– споживання природного газу за категоріями споживачів (щомісячно);
– обсяг газу в ПСГ, який належать державним підприємствам (щоденно);
– фактичні втрати природного газу в магістральних та розподільних мережах (щомісячно/щоквартально).

Андрій Білоус прокоментував ситуацію по даним основних розпорядників та надав рекомендації кожному, як вдосконалити їх оприлюднення. Загалом усім варто публікувати повідомлення про причини внесення змін до уже опублікованих раніше даних. Також важливо публікувати короткі пояснення до наборів даних про їхню специфіку, обмеження. Це суттєво підвищить рівень довіри до даних.

«Ми домовилися про продовження роботи з розпорядниками – це вже досягнення. Колеги озвучили, що готові приймати пропозиції – це теж приємний сигнал. Надихають плани Міненерго і Регулятора по відкриттю даних», – сказав підсумовуючи обговорення директор з досліджень DiXi Group Роман Ніцович. На його думку, таким способом можна донести усім зацікавленим сторонам інформацію про реальний стан речей, тому дані можуть бути корисними для країни і галузі у цілому.

Дивитись відеотрансляцію заходу

Захід пройшов у рамках проекту RAPID, що реалізується за підтримки Відділу преси, освіти та культури U.S. Embassy Kyiv Ukraine в партнерстві з Американськими радами та програмою Open World Ukraine, а також в партнерстві з проектом USAID “Прозорість Eнергетичного Cектору”, який виконує ГО “ДІКСІ ГРУП”.

Джерело: DiXi Group